Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки, м. Дніпропетровськ

З 2006 року Дніпропетровська консерваторія ім. М. Глінки з успіхом здійснює своє головне призначення – бути центром підготовки високопрофесійних музичних кадрів на Дніпропетровщині, науково-методичним, виконавським, культурно-просвітницьким та естетичним осередком регіону.

Перша спроба створити у Катеринославі музичний навчальний заклад була здійснена ще наприкінці ХVІІІ століття. За ідеєю Г. Потьомкіна та згідно з наказом Катерини ІІ 1784 року в новому місті було заплановано відкриття університету з Академією художеств та музики при ньому. Очолити цей заклад запропонували видатному композитору Максиму Березовському, а майбутній оркестр – талановитому скрипалю Івану Хандошкіну. Проте цим планам збутися не судилося.
Більше ніж через століття, у червні 1898 року головна Дирекція Імператорського Російського Музичного Товариства за безпосередньої підтримки губернатора П. Святополка-Мирського дозволила відкрити Катеринославське відділення ІРМТ з музичними класами при ньому, що й стало початком заснування Катеринославського музичного училища. З цього моменту училищу належала основна роль у становленні та розвитку музичної освіти та музичної культури регіону.
1 вересня розпочався навчальний процес з 62 учнями: по класу фортепіано – 34, скрипки – 22, співу – 5, віолончелі – 1. Директором навчального закладу був призначений Дмитро Петрович Губарев. Викладачами музичних класів були випускники Санкт-Петербурзької консерваторії: Д.П. Губарев – по класу співу і віолончелі; М.М. Лівен – викладач теорії музики, сольфеджіо, гармонії; С.А. Брильянт та Є.К. Ейзенберг – викладачі по класу фортепіано; В.І. Солнишкін – викладач по класу скрипки.
Навчання було платним. Річна плата складала 100 карбованців.
Беручи до уваги недостатність у Катеринославі навчальних закладів, що позбавляла багатьох дітей можливості отримування освіти, у травні 1901 року відбулася реорганізація музичних класів у музичне училище. І у вересні 1901 року було відкрито музичне училище з науковими класами. В ньому навчалося вже 135 учнів по класах: фортепіано, спів, скрипка, віолончель, контрабас, кларнет та труба. Був відкритий клас ансамблю.
 

Оперна студія училища під керівництвом викладача оперного класу Д. Іванова компенсувала відсутність постійної оперної трупи у Катеринославі.
Динаміка зростання контингенту учнів училища свідчить про великий інтерес та попит щодо музичної освіти серед мешканців Катеринославщини. Вже у 1917 році кількість учнів становила майже 1000 осіб. Училище давало можливість оволодіти практично всіма музичними інструментами, а музичні предмети викладалися за програмами Петербурзької консерваторії.
До роботи в училищі запрошували відомих музикантів Росії та Європи, випускників Петербурзької, Московської, Варшавської, Празької, Пармської, Лейпцизької та Віденської консерваторій.
У 1919 році на базі училища була створена консерваторія, директором якої з 1920 до 1922 року був талановитий співак Михайло Михайлович Енгель-Крон.
У 1923 році у зв’язку з реорганізацією навчальних закладів країни, у тому числі і України, Катеринославська консерваторія була перетворена у музично-театральний технікум із статусом вищого навчального закладу. В 1930 році технікум отримує статус середнього навчального закладу, а у 1937 році перетворюється у музичне училище з правами середнього спеціального навчального закладу.
З 1924 до 1926 року обов’язки директора музичного технікуму виконувала М.Ю. Гейман. У 30-ті роки директором був призначений П.С. Бочаров.
З 1940 до 1973 року училище очолює талановитий організатор, музикант, піаніст Михайло Львович Оберман.
У роки Великої Вітчизняної війни училище було евакуйоване в місто Тобольськ Омської області (зараз Тюменська область), де продовжувало свою навчальну та творчу роботу. У 1943 році, коли Дніпропетровськ було звільнено частинами Радянської Армії, колектив училища повернувся у рідне місто.
21 грудня 1948 року, у зв’язку з відзначенням 50-річчя училища, Рада міністрів УРСР прийняла постанову № 2994 про присвоєння училищу імені М.І. Глінки.

У післявоєнні часи училище активно розбудовується. Відкриваються нові відділи: народних інструментів, хорового диригування, теорії музики. Колектив училища багато зусиль докладає до розвитку системи музичної освіти області. На початок 70-х років в області було відкрито 80 дитячих музичних шкіл та шкіл естетичного виховання, музичні училища у містах Кривий Ріг та Дніпродзержинськ.
З 1973 до 1992 року директор училища – музикознавець Людмила Іванівна Царегородцева. Саме вона сприяла будівництву нового приміщення училища по вулиці Ливарній, 10, яке будувалося за спеціальним проектом, з урахуванням особливостей навчального закладу.
З 1992 до 2004 року училище очолював заслужений діяч мистецтв України, диригент Микола Олексійович Шпак.
У 2004 році директором училища призначено заслуженого діяча мистецтв України, піаніста Юрія Михайловича Новікова.
Відповідно до рішення Дніпропетровської обласної ради № 775-33/IV від 22 березня 2006 року Дніпропетровське обласне музичне училище ім. М.I. Глінки перейменовано у Дніпропетровську консерваторію ім. М. Глінки. Ректором консерваторії призначено заслуженого діяча мистецтв України Ю.М. Новікова. Джерело - сайт філармонії.