Храм Преображення Господнього в м. Зборів

Історики припускають, що церква Преображення Господнього існувала у Зборові практично від часу заснування міста (перша письмова згадка про поселення датується 1624 р.). На карті-схемі Зборівської битви, складеної німецьким офіцером Крістофером Увальдом в 1649 р., вона знаходиться саме на тому місці, де стоїть зараз. Поряд з церквою одразу ж проходив міський вал зі стіною, коло неї була і західна міська брама.

У 1710 р. коштом зборівських міщан церква була перебудована. Деревяна церква стояла на дубових підвалинах, мала три бані. На дзвіниці було чотири дзвони. В 1757 р. до храму за розпорядженням Львівського єпископа Лев (Шептицького) було перенесено кровоточиву ікону Розп’ятого Христа, яка до того зберігалася в домі о. Олексія Липинського. Тоді ж було запроваджено відпусти на такі свята: Різдво Івана Хрестителя, Святих апостолів Петра й Павла, Преображення Господнє, Різдво Пресвятої Богородиці, Успіння Пресвятої Богородиці, Воздвиження Чесного Хреста.

У 1794 р. на місці старої дерев’яної церкви старанням о. Стефана Зарудського був споруджений новий однойменний храм. Освятив його Львівський єпископ Микола (Скородинський), який був родом зі Зборова. Церква пережила разом з містом усі лихоліття – і пожежі, і війни, ніколи не закривалася і завжди була центром духовного життя української громади. Поряд із церквою була дзвіниця Святого Стефана, але за радянської влади її знищили місцеві партактивісти. Фігуру святого вдалося зберегти: сьогодні вона знаходиться в музеї “Зборівська битва”. На церковному подвір’ї стоять хрест на честь скасування панщини 1848 р., хрест Святої Тверезості, пам’ятний знак на честь 500-річчя Берестейської церковної унії, каплиця Пресвятої Богородиці. Чудотворна ікона Розпятого Христа зберігалася у храмі до Першої світової війни. Під час відступу її вивезли із собою російські офіцери. Сьогодні у церкві Преображення встановлена її копія.