Меморіальна дошка Авраменко-Ірій А.В. в сел. Широке

Portret użytkownika dombrovskii_a
  • Теги:
    • Мемориальная доска,
    • Pomniki

Ocena: 0 / 0 uczestników / 0 zalecenia / (+0) (-0) jakość

  • UkrainaDniepropietrowski obwódШироке (Широківський р-н)
Opis

АВРАМЕНКО Андрій Васильович (Авраменко-Ирій; народ. 01(13).12.1893, містечко Широке Таврійської губ., нині селище Широке Дніпроп. обл. – розстріляно кадебістами 17 жовтня 1944, Донецьк; поховано там само) – укр. актор, публіцист, громадський діяч. Член «Просвіти». Закінчив земську школу в Широкому, брав участь у роботі самодіяльного драматичного гуртка. 1912 вступив до Київського сільгосптехнікуму, проте навчання перервала Перша світова війна. 1914-17 рр. у діючій армії. Повернувшись до Широкого, брав активну участь у національному відродженні. Влітку 1917 - делегат Всеукраїнського з'їзду «Просвіти», 1918 - другого Всеукраїнського з'їзду селян. Разом з братом Антоном 1918 організував гайдамацьку сотню для захисту міста від денікінців. Від 1921 р. разом з дружиною Л. Обломієвською - в театрі «Березіль» у Києві. Того ж року в м. Остер на Чернігівщині працював у "Просвіт", очолював театральну секцію. 1923 р. – член правління білоцерківської філії творчого об'єднання «Березіль», кореспондент часопису «Плуг і молот» (м. Біла Церква). 1923 заарештований у Широкому; звільнений у листопаді 1925. Переїхав до Катеринослава (Дніпропетровська), у 1925-27 - артист української драмстудії при Дніпропетровському клубі залізничників. На поч. 1927 очолив студію, поставив «Гайдамаків» Т. Шевченка. Активно друкувався на театральні теми в місцевому часописі «Зоря». Від 1927 у харківському театрі «Веселий пролетар». Зазнав репресій; працював на будівництві Свірської ГЕС у Ленінградській обл. У 1930-х pp. працював у театрі в Маріуполі. З початком Другої світової війни повернувся в Широке. Навесні 1942 в сусідньому селі організував майстерню з виготовлення глиняного посуду. 1944 заарештований НКВС, звинувачений у зв'язках з центральним проводом ОУН та керівництвом «Просвіти». Засуджений до розстрілу 17 жовтня 1944. Дружину разом з донькою вислали в Талди-Курганську обл. (Казахстан), звідки вони змогли виїхати лише 1958 р. Реабілітований 11 березня 1994 р.

джерело тексту ukrainians-world.org.ua

0
Twoja ocena: Brak

Powrót do góry