Українська хата у с. Самоткань

Українська хата у с. Самоткань

Кажуть так: "Моя хата небом крита, землею підбита, вітром загороджена".

Українська хата – то одноповерхова будівля з солом’яним дахом, білими стінами та вікнами зі ставнями. Стіни хати ретельно обмазували глиною та білили. Часто стіни фарбували у різні символічні кольори та розмальовували. Хата стояла – наче чепурне біленьке диво між деревами, обсаджена соняшниками та калиною. Навколо хати був двір — господарські споруди, город, сад, відгороджені тином. Головним елементом інтер’єру української хати була піч, що стояла навпроти дверей. До печі ставилися з особливою пошаною – як до годувальниці та берегині. Вогнище було символом непорушності сім’ї і святинею. Її також розписували, переважно рослинними та геометричними орнаментами, фігурками птахів та тварин. Малюнки, якими прикрашали хату, несли важливе символічне значення та мали оберігати від нещасть та нечистої сили. У кожній українській хаті обов’язково був червоний куток, в якому розташовували ікони, прикрашені вишитими рушниками, вінками з квітів тощо. У хаті стояли лави, прикрашені килимами, скриня, колиска для маляти, ближче до дверей – полиці для посуду та хлібу. По всій хаті в потрібних місцях розвішували обереги, зілля та амулети, що мали захищати оселю та її мешканців.

^{Джерело}