Європейка

Європе́йська пло́ща — площа у Шевченківському районі Києва, розсташована між вулицями Хрещатик, Трьохсвятительською, Володимирським узвозом та вулицею Михайла Грушевського. Відома з ХІХ століття під назвою Кінна, оскільки тут влаштовувалися кінні ярмарки.

Євсейкова долина

Місцевість, де розсташована Європейська площа, у ХVІІ столітті називалася Євсейковою долиною.

 Кінна площа (початок XIX століття — 1803 або 1806)

Власне площа сформувалася тут на початку ХІХ століття при дорозі, що з'єднувала Поділ та Печерськ. Тоді вона називалася Кінною. на місці, де нині стоїть палац мистецтв «Український дім», за проектом А. І. Меленського збудовано міський театр. Приблизно у той самий час прилеглі ділянки були нарізані під приватну забудову.

 Театральна площа (1803 або 1806—1851)

У 1801—1803 роках (за іншими даними — 1806 року) площу прикрасила будівля першого Міського театру, після чого площу почали іменувати Театральною. З того часу впродовж першої половини XIX століття площа називалася Театральною.

Паралельно А. І. Меленським здійснено заходи щодо покращення транспортного сполучення між окремими частинами міста, зокрема між його економічним центром — Подолом і Печерськом з його Фортецею та Києво-Печерською лаврою. З цією метою через верхню частину Хрещатика (сучасну Європейську площу) було прокладено широку трасу від Поштової площі, яка відповідала напрямку нинішніх Володимирського узвозу, Грушевського вулиці. Інша траса (Хрещатик) вела від площі до сіл в заплаві річки Либідь. У 30-х роках XIX століття поблизу площі закладено парк Володимирська гірка.

В середині XIX століття площа мала досить привабливий вигляд. У її центрі знаходився красивий фонтан, прозваний у народі «Іваном» на честь цивільного губернатора Києва Фундуклея, який ініціював його спорудження, побудований в 1840-х роках. Над площею на пагорбі з північного боку вже височів Олександрівський костел.

 Європейська площа (1851—1869)

У 1851 році будівлю театру розібрали як аварійну, а замість театру за проектом архітектора О. В. Беретті було збудовано готель «Європейський». З побудовою готелю площа також змінила назву на Європейську.

 Царська площа (1869—1919)

Але це напівофіційне ім'я проіснувало недовго: у 1869 році міська Комісія з перейменувань вулиць вирішила за краще назвати площу Царською, бо на ній планувалося спорудити каплицю в пам'ять про врятування царя Олександра ІІ, на якого у ті часи було вчинено замах.

До кінця ХІХ століття на площі з'явлися дві значні будівлі — Купецьке зібрання(побудовано 1882 за проектом архітектора В. М. Ніколаєва, зараз на місці цієї будівлі Національна філармонія України) та будинок Слав'янського. Будинок Слав'янського споруджено на межі XIX—XX ст. у модному тоді псевдоруському стилі. Його будівництво було ініційоване співаком і хормейстером Д. О. Агренєвим. Поруч було збудовано дерев'яний павільйончик, навколо якого пролягало кільце трамвайного маршруту. Європейська площа знаменита також тим, що саме тут в 1892 році вперше в Російській імперії почався регулярний рух електричного трамвая. Ця історична трамвайна лінія проіснувала тут 85 років. У 1977 році вона була розібрана. 1910 біля Європейської площі, на початку вулиці Грушевського збудовано нове приміщення Міської бібліотеки. Наступного року в ознаменування 50-річчя скасування кріпацтва на Європейській площі, праворуч від Купецького зібрання, встановлено пам'ятник імператору пам'ятник Олександру ІІ зі скульптурними групами по боках роботи італійського зодчого Е. Ксімеса знесений більшовиками, вже через 8 років, у 1919 році. Фонтан «Іван» було перенесено та замінено іншим, з клумбою навколо нього. В перші роки Радянської влади будинок Купецького зібрання перетворено на «Пролетарський будинок мистецтв», а біля входу в Купецький сад, який було місцем вандалізму довго не простояв.

 Площа III Інтернаціоналу (1919—1941), (1943—1944)

У 1919 більшовики дали площі назву III Інтернаціоналу. Під час вибухів та пожежі на Хрещатику наприкінці вересня 1941 року «Слов'янський дім» знищено. На його місці в 1960-х pоках споруджено готель «Дніпро».

 Площа Адольфа Гітлера (1941—1943)

Під час нацистської окупації у 1941—1943 роках площу було перейменовано на честь Адольфа Гітлера

 Площа Сталіна (1944—1961)

Свого сучасного вигляду площа набула після Великої Вітчизняної війни. В 1944 площу знову перейменовано, тепер на честь Сталіна, і невдовзі на ній, на місці зруйнованого пам'ятника Олександру II, постала фігура більшовицького вождя, демонтована наприкінці 1950-х, після XX з'їзду КПРС.

Площа Ленінського Комсомолу (1961—1996)

1961 року площа перейменована на честь Ленінського Комсомолу. Чергові зміни площа зазнала у 1970-х pоках. Було зруйновано колишній готель «Європейський» та понівечено схил Володимирської гірки, щоб на цьому місці звести приміщення для музею В. І. Леніна. Тепер в цій споруді розміщується палац мистецтв «Український дім».

З 1996 року площа носить сучасну назву, на честь готелю «Європейський». Тут проходили політичні демонстрації, протести, мітинги. Зараз вона є одним з культурно-історичних центрів міста. Тут розміщені: Український дім, де регулярно проходять різноманітні виставки, готель «Дніпро», Національна філармонія, дитячий ляльковий театр, Парламентська бібліотека, центральний офіс УНІАН і ін.

Значення і неповторність площі у всі часи багато в чому визначали живописні парки, розташовані на прилеглих схилах Дніпра. Перший з них, розміром в 20 гектарів, був закладений в 1741 році. Сім років пішло на те, щоб в нім з'явилися алеї і пішохідні доріжки. З часом, за рахунок впорядкування схилів, парк розрісся до 50 гектарів. У 30-х роках XIX ст. неподалеку був закладений парк «Володимирська гора».

Джерело

Схованка, яка знаходилася в дуплі дерева за координатами N 50° 27.122' E 30° 31.709', заросла в дуплі :)

Але дякуючи Домбровському схованка була відновлена. Тепер вона знаходиться в заглибленні в дереві (прикрита корою).