Пам'ятник Героям Холодного Яру в с.Мельники

Зображення користувача Vikont.
  • Теги:
    • Памятники истории,
    • Пам'ятники

Оцінка: +21 / 5 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЧеркаська областьМельники
Опис

В 1918 — 1922 роках православний Мотронинський монастир став осередком українського повстанського руху проти загарбників (німецьких окупантів та російських "білих" і "червоних" інтервентів), який очолювали брати Чучупаки.

В звязку з революцією, жителями села Мельники, на прохання ігумені, щоб вберегти Монастир від пограбування, було створено загін самооборони Мотронинського монастиря під керівництвомОлекси Чучупака. До складу загону входило 22 особи.

Пізніше, в 1919 році, загін перетворився на полк, а Василя Чучупака було обрано командиром полка (до цього він був прапорщиком Російської Імператорської армії, а ще раніше - сільським вчителем). Його брат Петро Чучупак став начальником штабу полку. Під час окупації України денікінцями полк брав участь у вигнанні їх з Черкас. Полк увесь час поповнювався, його чисельність досягала 2000 чоловік.

Згодом утворилась Холодноярська республіка, територія якої охоплювала понад 25 навколишніх сіл та мала близько 15-тисячну селянську повстанську армію, бійці якої називали себе козаками, а своїх командирів - отаманами (на згадку про минувшину).

Організаційно підпорядковувалися отаману Катеринославщини і Херсонщини Андрію Гулий-Гуленко.

Після загибелі Василя Чучупаки Холодноярську республіку очолив його заступник Іван Деркач, член Холодноярського повстанкому. Він керував збройними силами регіону "Холодний Яр" під час антирадянського повстання весни — осені 1920 року.

Останнім з Головних отаманів Холодного Яру, обраним на загальному представницькому з'їзді всіх отаманів республіки був отаман Герасим Нестеренко-Орел.

Одним з етапів спецоперації ЧК по ліквідації Холодноярської республіки стала так звана «амністія», яку обіцяли тим повстанцям, які здадуться добровільно. Перехід відбувся в с. Жаботин 4-го (в інших документах 7-го) серпня 1921 року.

Більшовики з самого початку планували ліквідацію амністованих отаманів, але не наважувались це зробити аж до листопаду, коли вже заходились ліквідовувати не тільки отаманів, а й увесь повстанський, «підозрілий» і співчуваючий елемент у районі Холодного Яру. Дуже скоро, репресії проти населення стали основним засобом боротьби з повстанством. Сім'ї повстанців і куркульських елементів, що допомагали повстанцям, виселялися. У них конфісковувалося майно, інвентар і запаси продовольства. Всіх працездатних направляли в трудові частини, непрацездатних розміщували у містах і селищах.

Холодноярська Республіка проіснувала до 1922 року, коли більшовики обманом заманили холодноярських отаманів в засідку. Проте, навіть у полоні, в стінах Київської в'язниці, ватажки повстанців перебили охорону, захопили зброю і спробували звільнитись. Під час нерівного бою, всі вони загинули смертю героїв.

Посилання на текст.

 

Звіти
Зображення користувача VoloksboR.
1 Фото
VoloksboR
Зображення користувача Декабрь.
2 Фото
Декабрь
Зображення користувача dombrovskii_a.
3 Фото
dombrovskii_a
Зображення користувача eee.
1 Фото
eee
Зображення користувача valka1000.
1 Фото
valka1000
5
Ваш голос: Ні Рейтинг: 5 (1 голос)
Збір матеріалів

Повернутися до початку