Пам'ятник Буряченко Т.І у м.Кривий Ріг

Зображення користувача dombrovskii_a.
  • Теги:
    • Памятник воинам 1939-1945,
    • Плита (Стела),
    • Пам'ятники

Оцінка: +5 / 1 учасник / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаДніпропетровська областьКривий Ріг
Опис

Пам'ятник Буряченко Т.І у м.Кривий Ріг
Пам'ятник Таїсії Іванівне Буряченко встановлений у дворі школі № 37.

У роки німецько-фашистської окупації на руднику «Червоногвардієць» з осені 1941 року по лютий 1944 діяла підпільна комсомольсько-молодіжна група, яку очолював М.Д. Мазикін, а потім М.П.Гриньов .
Підпільники встановили зв'язок із розвідниками 523 полку 188 дивізії та визволяли рудник у жовтні 1943 року. Вони ж зненацька напали на невеликий гарнізон у с.Коломойцево і знищили всіх фашистів. У лютому 1944 року штурмовий загін, яким керував М.Шурупов, урятував греблю на КРЕСівському водоймищі.
Усього за цей період було випущено 2500 листівок і написано вручну 150 листівок. За подвиги 8 учасників були нагороджені орденами Радянського Союзу. До складу підпільної групи входила й наша випускниця Таїсія Іванівна Буряченко.
До того часу, коли прийшли окупанти, Таїсія Буряченко працювала на шахті «Червоний гірник». Люди, які знали й пам'ятали її, згадували про неї як про здібну й талановиту дівчину, яка брала активну участь у художній самодіяльності, любила поспівати й потанцювати, грала на багатьох музичних інструментах. Після закінчення школи дівчина пішла працювати до дитячих ясел, а потім - рахівником.
Коли розпочалася війна, Таїсія Буряченко увійшла до складу групи підпільників і разом з ними активно працювала : допомагала випускати листівки, які друкувалися на машинці, а також власноручно написала 150листівок, щоб потім уночі потай розклеїти їх, щоб люди могли дізнатися правду про те, що діється на фронті.
Але в березні 1942 року фашистам все-таки вдалося напасти на слід відважної комсомолки Таїсії Буряченко. Вони зняли з будинку листівки, на звороті яких був помічений клей для гуми. Зібравши всіх чоботарів, поліцаї з'ясували, хто давав цей клей Таїсії, а потім її арештували.
Три дні продовжувалися нелюдські тортури, але молода жінка мовчала. Потім її вирішили перевезти до гестапо. Коли під'їхала машина й змучену Таїсію вивели на ґанок, вона побачила людей і закричала: «Мучте мене! Пийте мою кров! За мене вам відплатять мої бойові товариші!». У гестапівській  в'язниці  допити  продовжувались,  а  тортури  були  ще жорстокішими: її били шлангами, обливали льодяною водою, але щоразу вона трималася надзвичайно мужньо й не видавала жодного зі своїх друзів. Гестапівці заарештували всю рідню Таїсії Буряченко: її сестер, навіть чоловіка рідної сестри, свекруху та маленького дворічного сина. На очах у матері вони мучили її дитину. Жінка непритомніла, але так і не виказала своїх друзів.
Парасковія Іванівна Макаренко, сестра Таїсії Буряченко, згадувала про ті дні: « Жахливо було в ті дня, але ми обидві знесли всі тортури й нікого не зрадили, на третій день Таїсія голосно закричала: «Листівки я поширювала сама! Нікого не знаю. Нас багато, всіх не перестріляєте!». На четвертий день вона знову кричала: «Я мстилася всім вам за кров і смерть, за страждання й муки нашого народу, за те, що ви загарбали нашу землю!».
У квітні 1942 року фашисти вивезли Буряченко за місто й повісили її. Зійшовши на ешафот, вона закричала: «Я безмежно люблю свою Батьківщину! Вона скоро стане вільною! Радянський народ переможе!»

джерело тексту

 

Звіти
Зображення користувача valka1000.
1 Фото
valka1000
0
Ваш голос: Ні

Повернутися до початку