Пам'ятна дошка Сiзикову В.В. в Харковi

Зображення користувача Granit.
  • Атрибуты:
    • Особенности кеша,
    • Рекомендации
  • Теги:
    • Мемориальная доска,
    • Пам'ятники

Оцінка: +13 / 3 учасники / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаХарківська областьХарків (місто)
Опис

Пам'ятна дошка видатному українському маляру і графіку  Сiзикову В.В. встановлена на будинку №20 по вулиці Культури в Харкові, в якому він жив і працював з 1958 по 2005 рік.

Валентин Васильович Сiзиков (народився 23 липня 1918,село Шуригіно,Барнаульський р-н, нині Алтайського краю Росії — помер  4 листопада 2005) — український маляр і графік. Народний художник УРСР (1974).

Народився у с. Шуригіно Барнаульського р-ну Алтайского краю у родині селян. Після закінчення фабрично-заводської  семирічки, з 1933–1935 рр. працював складальником у типографії Черепанівської районної газети «Шлях до соціализму» (м. Черепаново, Новосибірська обл.).  З 1935–1939 рр. навчався та закінчив Омське Художнє училище під керівництвом художників-педагогів Т. П. Козлова та О. Т. Плахотного.

У 1939–1940 рр. працював художником в Омському товаристві художників.

У 1940г. вступив до Харківського художнього інституту.

У 1941 р., на початку війни, добровільно вступив в народне ополчення, брав участь в спорудженні оборони м. Харкова.

З вересня 1941 р. по лютий 1942 р. брав участь в евакуації та відновленні оборонного заводу № 135 в м. Пермі.

З 23 лютого 1942 р. по 1 листопада 1945 р. служив у Радянській Армії командиром кулеметного відділення. За участь у війні нагороджений трьома медалями.

1 листопада 1945 р. демобілізований та повернувся у Харківський художній інститут. Вчився у відомих українських художників-педагогів: заслуженого діяча мистецтв УРСР професора Семена Прохорова та професора Олексія Кокеля. Закінчив 1949 р.

1949–2005 — викладав у Харківському художньому інституті (асистент, з 1952 — старший преподаватель, з 1960 — доцент, з 1976 — професор кафедри малюнку).

Брав участь у виставках: республіканських (з 1949), всесоюзних (з 1951), зарубіжних (з 1955). 1953–1986 — обирався членом Харківського міському КПУ (1953–1960), депутатом Харківської областної Ради депутатів трудящихся (1961–1966), членом Харківського обкому КПУ (1966–1986). З 1953 р. по 1987 р. беззмінно очолював Харківську організацію Союза художників УРСР. обирався: членом Президіума, секретарем правління СХ УРСР (1953–1987), головою Центральної ревкоміссії СХ СРСР (1957–1963), членом правління СХ СРСР (1963–1987), делегатом ІІ-VII з'їздів союзу художників УРСР, І-VI з'їздів союзу художників УРСР.

У 1960 р. було присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, у 1967р нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, у 1970 р. — медаллю «За доблесну працю», у 1974 р. присвоєно звання Народного художника України, у 1976 р. — звання професора, у 1978 р. нагороджений Почесною грамотою Президіум Верховної Ради УРСР. У 1998 нагороджений знаком «Відмінник освіти України»; стипендіат Президенту України, 2001 р. — Лауреат регіонального рейтингу «Харків'янин століття».

Помер у 2005 р.

Основні твори:

«В. Маяковський серед молодi» (1949)

«Харків'янки» (1960)

«Харківське море» (1964)

«Далі Полтавщини» (1972)

Портрети:

токаря В. П. Дианя (1951)

доярки Л. П. Луценко (1955)

генерала Л. Свободи (1961)

М. Скрипника (1965)

поета Б. Котлярова (1981)

механізатора В. Федорченка (1984)

народного лікаря СРСР О. Довженка (1985)

співачки  Л.Стрельчнко (1989)

 джерело тексту  

Звіти
Зображення користувача vv.
1 Фото
vv
Зображення користувача butilkavodi.
1 Фото
butilkavodi
Зображення користувача Tan-Tol.
2 Фото
Tan-Tol
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку