Пам'ятна дошка Головні О.А., м. Дніпропетровськ

Зображення користувача butilkavodi.
  • Теги:
    • Мемориальная доска,
    • Памятник воинам 1941-1945,
    • Памятник воинам-землякам,
    • Пам'ятники

Оцінка: +8 / 3 учасники / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаДніпропетровська областьДніпро (Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ)
Опис

На фасаді 5-поверхового цегляного житлового будинку № 71 на пр-ті Пушкіна (перехрестя з вул. Чичеріна) встановлена пам'ятна дошка:



Головня Олександр Антонович (6 грудня 1925 - 27 листопада 1996) - радянський солдат, командир відділення 696-го стрілецького полку 383-ї стрілецької дивізії 33-ї армії 1-го Білоруського фронту. Герой Радянського Союзу.
Народився 6 грудня 1925 р. в станиці Старотитарівська Темрюцького району Краснодарського краю в родині робочого. Росіянин. Після закінчення семирічки в рідній станиці Олександр пішов працювати в колгосп, що функціонував і після початку війни. В серпні 1942 р. станицю окупували гітлерівці. В 1943 р. тут перебували резервні ворожі частини, що перекидались з Криму для оборони «Блакитної лінії». Після звільнення станиці в вересні 1943 р. ще не досягший 18-річного віку Олександр Головня як вільнонайманець пішов на роботу заготовщиком дров для походної кухні одного з тилових підрозділів 383-ї стрілецької дивізії. Коли дивізія брала участь в форсуванні Керченського півострова і захопленні плацдарму на кримському березі, Головня залишався на Тамані. Лише в квітні 1944 р., коли дивізія в складі Окремої Приморської армії пішла в наступ в ході Кримської операції, Олександр Головня був призваний в армію і призначений в навчальний підрозділ. Поки він засвоював премудрості бойового життя, дивізія визволила м. Феодосія, багато інших поселень на південному березі Криму і брала участь в боях за Севастополь.
В травні 1944 р., вже після визволення Севастополя, Головня був зарахований стрілком в склад 4-ї стрілецької роти 696-го стрелецького полку 383-ї Феодосійської стрілецької дивізії. До вересня 1944 рю дивізія дислокувалась в Криму, а потім була включена в склад 33-ї армії 1-го Білоруського фронту і передислокована в Польщу на Пулавський плацдарм. Увесь кінець 1944 р. Головня брав участь в тактичних боях на плацдармі з його розширення, і в ході них став молодшим сержантом, командиром стрілецького відділення.
В січні 1945 р. почалась Висло-Одерська операція. Частини 383-ї стрілецької дивізії, що входили до складу 16-го стрілецького корпусу 33-ї армії, 14 січня 1945 р. перейшли в наступ з Пулавського плацдарму південніше польського міста Томашув і прорвали оборону супротивника на 2-кілометровій ділянці. Молодший сержант Головня, як тільки надійшов сигнал, підвівся в атаку і вовів своє відділення в ворожі траншеї. Коли бійці були вже в третіх ворожих окопах, з Шляхетського лісу вийшли ворожі танки і за підтримка піхоти почали надвигатись на рубіж оборони 636-го стрілецького полку. Під час відбиття ворожої контратаки Головня особисто знащив 10 гітлерівців, а 4-х разом з ручним кулеметом взяв у полон. Навалу було відбито, і через дечкий час був узятий крупний опорний пункт ворога - місто Яцина. За відзнаку в цих боях молодший сержант Головня був нагороджений орденом Слави 3-го ступеня.
Розвиваючи наступ, 383-я стрілецька дивізія на початку лютого 1945 р. вийшла до Одеру. В ніч на 5 лютого вона форсувала ріку на ділянці Фогельзанг – Фюрстенберг і захопила плацдарм, в центрі якого знаходилась будівля заводської фірми «І.Г. Фарбеніндустрі». Ще при підході до Одера отримав поранення командир взводу, і молодший сержант Головня замінив вибувшого з строю командира. Узявши командування взводом на себе, він першим кинувся в воду, недивлячись на потужний вогонь супротивника. Провалюючись під кригу, по пояс в льодяній воді, Головня діставя  західного берега і в рукопашному бою особисто знищив розрахунок з ручним кулеметом. Плацдарм був захоплений, і бійці закріпились на ньому, забезпечивши переправу роти.
Гітлерівці здійснили одну за іншою 3 яросні контратаки піхоти з танками. Але всі вони були відбиті, при цьому взвод Головні знищив до 25 ворожих солдат. Фашистам також не допомогли 3 ракети ФАУ-2, які не вцілили. В бою на одерському плацдармі Головня був важко поранений і евакуйований до шпиталя.
Указом Президіуму Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 р. за зразкове виконання бойових завдань кмандування на фронті боротьби з німецько-фашистськими загарбниками і проявлені прицьому мужність і героїзм молодшему сержанту Головні Олександру Антоновичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна (№ 49140) і медалі «Золота Зірка» (№ 6983).
Вийшов зі шпиталя Головня в середині квітня 1945 р. 16 квітня почалась Берлінська операція. В ході неї Головня брав участь в звільненні східної частини міста Франкфурт (нині Слубіце, Польща), а згодом – і західної його частини. Тут зустрів День Перемоги.
Майже рік Головня служив в Германії в 120-й гвардійскій стрілецькій дивізії в складі Групы радянських окупаційних військ в Германії (ГРОВГ). Демобілізувавшись в 1946 р., поїхав до м. Дніпропетровськ, де влаштувався працювати майстром цеха на одному з заводів. В 1952 р. вступив до КПРС. В 1959 р. Олександр Антонович Головня закінчив Дніпропетровський машинобудівний технікум, після чого працював на Південному машинобудівному заводі до виходу на пенсію. Помер 2 листопада 1996 р. Похорований в Дніпропетровську.
Нагороди: Герой Радянського Союзу (указ від 24 березня 1945 р, № 49140), орден Леніна (24.03.1945), орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), орден Слави 3-го ступеня (14.02.1945), медаль «За звільнення Варшави», медаль «За взяття Берліна», медаль «За перемогу над Германією».
Джерело

Звіти
Зображення користувача Lapsha.
1 Фото
Lapsha
Зображення користувача dombrovskii_a.
3 Фото
dombrovskii_a
Зображення користувача Vikont.
1 Фото
Vikont
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку