Міський лекторій, м. Дніпропетровськ

Верхній вхід.

Нижній вхід.

Міський лекторій (літній театр) в парку ім. Т.Г. Шевченка споруджений в 1977 р. на честь 60-річчя Жовтневої революції 1917 р. за проектом відомого архітектора Павла Рафаїловича Нірінберга, який спроектував в Дніпропетровську також цирк, будівлю міськвиконкому і багато інших відомих споруд. Але міський лекторій архітектор називав своїм улюбленим творінням. За його задумом, дерева, що проростають скрізь металеве перекриття, символізують зв'язок живого і штучного.
 
Щоб покращити акустику, архітектор придумав дах незвичайної подвісної конструкції. У міської влади навіть виник сумнів в його надійності. Для його випробовування порожнини металевих ємностей наповнили водою, щоб дати максимальне навантаження. Сам же Нірінберг не осторонь спостерігав за цим ділом, а ступив під дах, мов би даючи зрозуміти, що за свою роботу ручається власним життям. Цей жест був настільки переконливий, що питання більше ні у кого не виникало.
В щойно відкритому літньому театрі проходив Всесоюзний фестиваль радянської пісні, який транслювався на всю велику країну. Вів його Олександр Масляков - вже тоді відомий ведучий. В одному з інтерв'ю, Тамара Гвердцителі зізналась, що перемогти в цьому конкурсі їй допомогла чудова акустика літнього театру. А в 1982 р. на концерті в цьому лекторії Йосип Кобзон вперше виконав пісню «Дніпропетровськ - мій дім рідний!», яка стала неофіційним гімном міста.
Збудована споруда була трестами «Дніпроважбуд» і «Дніпростальконструкція», при активній участі трудящих Дніпропетровська.
Джерело.