Бронзові погруддя академіків Л.В. Громашевського і А.М. Марзеєва, м. Дніпропетровськ

Бронзові погруддя академіків Л.В. Громашевського і А.М. Марзеєва в Дніпропетровську
В санепідзакладах Дніпропетровської області культивується ідеологія поваги до історії служби, її кращим традиціям, пам'яті видатних особистостей служби, турботливого ставлення до ветеранів. В знак цього службою створено меморіал, присвячений її 100-річчю, споруджено бронзові погруддя академікам Л.В. Громашевському, А.М. Марзеєву (2003 год).
Починав Лев Громашевський звичайним лікарем дезинфекційної станції і дійшов в своєму служінні до директора інституту епідеміології і інфекційних захворювань. Зараз київський інститут носить його ім'я. В Дніпропетровську в тридцятих роках минулого століття він створив санітарно-бактеріологічний інститут і кафедри епідеміології і соціальної гігієни. Праці Громашевського перекладені на багато мов світу, підручники витримують багаточисельні видання, за ними і сьогодні навчаються студенти-медики. Сьогодня ім'я Громашевського є синонімом наукового подвигу і принциповості. 
^{Джерела 1, 2.}

А.М. Марзеєв - науковець-гігієнист, академік Академії медичних наук СРСР.
В 1911 р. закінчив медичний факультет Московського університету, вдосконалював знання в лабораторії В.Г. Хлопина. В 1922-1934 рр. завідував санітарно-епідеміологічним відділом Наркомздорову УРСР. Протягом 10 років (1931-1941) очолював створений за його ініциативою Український  науково-дослідний інститут комунальної гігієни (Харків), одночасно завідував кафедрою гігієни Українського інституту вдосконалення лікарів (Харків) (1930-1941) і кафедрою комунальної гігієни Харківського медичного інституту (1934-1941). В 1941-1944 рр. – науковий керівник і зівідувач санітарно-гігієнічним відділом Казахського інституту епідеміології і мікробіології, завідувач кафедрою епідеміології Алма-Атинського медичного інституту. В 1944-1956 рр. – директор Київського науково-дослідного інституту комунальної гігієни, завідувач кафедрою комунальної гігєни Київського державного інституту вдосконалення лікарів (до 1946 р.) і Київського медичного інституту (до 1956 р.).
Ініціатор створення і організатор в СРСР перших санітарно-епідеміологічних станцій. Першим в СРСР розпочав вивчння забруднення атмосферного повітря. Проведене ним вивчення водосховищ Донбасу було покладено в основу генеральної схеми водозабезпечення і каналізації регіону. На основі розроблених ним рекомендацій здійснювалась реконструкція і будівництво сел, гідротехнічних споруд на Дніпрі та ін.
Автор понад 130 наукових праць з різних проблем комунальної гігієни, в тому числі першого підручника з комунальної гігієни.
Його ім'я присвоєно Київському науково-дослідному інституту загальної і комунальної гігієни (нині – Державний заклад "Інститут гігієни і медичної екології імені А.М. Марзеєва АМН України". Має урядові нагороди.

^{Джерело.}