Фундація Острозського в Тернополі

Із 1570 р., або всього лишень через 30 років після заснування Тернополя, розпочалася відома з писемних документів історія міських шпиталів - місць, де допомагали потребуючим і бідним. Гроші у часи, коли Тернопіль був ще молодим, на опіку над бідними та потребуючими, або ж просто “дідами”, виділяла не держава - усе необхідне подібні заклади отримували від господарювання у своїх же маєтках. Поля та будівлі для шпиталів у місті XVI ст. виділяли його власники.
Власником міста з 1567 р. став князь Костянтин Острозький. Уже через три роки вельможа видає грамоту, згідно з якою при соборній церкві Різдва Христового має бути такий заклад для українців. На шпиталь князь записує “на вічні часи” волоку або ж лан. Відомо і те, де приблизно розташовувався шпитальний лан. Призначив пан Острозький також вісьмох опікунів-розпорядників шпиталю та церкви.
Громадські поля у Тернополі і дохід від них були не тільки порятунком для бідних, а й ласим шматком, на який зазіхали різні шахраї. Так, уже у 1600 р. лан, що межував із землями села Біла, захопили його  жителі. Тернополяни Лаврін Ледтвуйт, Андрій Крупка і Лесько Чайка поскаржилися Острозькому. Власник міста наказав справу залагодити. До зловживань вдавалися навіть самі пожиттєво обрані громадою опікуни шпиталю. Вони винаймали поле самі чи дозволяли робити це своякам. Таким чином з утриманням старців при церкві виникали проблеми.
Зрештою у 1883 р. фундацію Острозького взагалі відділили від храму і заснували “Заведеніє фундації Константина князя Острозького в Тернополі”. І  для нього взялися зводити новий будинок на вул. Острозького. Цю двоповерхову споруду відкрили 12 травня 1886 р., з нагоди 360-річчя від народження Костянтина Острозького. Про 22 старців, город і сад, а також дитсадочок для дітей почали дбати сестри-служебниці Непорочної Діви Марії. Їх у Тернопіль запросив отець Володимир Громницький і свою роботу черниці проводили аж до ліквідації українських закладів радянською владою.

Джерело тексту, портрета Острозкого та ч/б фотографії