Готель "Парус" (негласний символ Дніпропетровська)

Готель "Парус" (негласний символ Дніпропетровська)

За минулі три десятиліття цей довгобуд став не тільки сумним пам'ятником епохи, що пішла, але і негласним символом Дніпропетровська. Разом з готелем виросло вже ціле покоління дніпропетровців; в свідомості людей "Парус" вже нерозривно пов'язаний з містом, а міський скайлайн з "Парусом".

У кожної людини, у кожного міста і в кожної влади завжди були якісь амбіції. Були вони і у Дніпропетровська , в якому неодноразово народжувалися сміливі архітектурні проекти (як при Союзі, так і після), а деяким роботам заздрив спочатку весь Союз, а потім і незалежна Україна. У 70-х роках минулого століття завдяки відомій підтримці у вищих партійних колах (а ми пам'ятаємо, що Л.І.Брежнєв був уродженцем сусіднього Дніпродзержинська) найнеймовірніші будівельні задуми Дніпропетровська були легко досяжні. Так тоді здавалося. В результаті з'явилися проекти на кшталт потрібних, але й кілька спірних об'єктів, наприклад таких як метрополітен , Південний міст зі східною частиною об'їзної дороги та готель "Парус". Але, якщо перші два хоча б частково відкрили і при подальшому їх грамотному розвитку вони служать добру службу транспортній інфраструктурі міста, то доля готелю поки складається набагато сумніше.

Проект "Парус" з'явився ще в 1972 р. У свій час для мене це було цілим відкриттям, тому що я вважала, що готель років на 8-10 молодший. Ну, по-перше, архітектурні форми будівлі і зараз виглядають досить свіжо, а по-друге, я і не припускала, що довгобудом "Парус" став ще до перебудови.

Але повернемося до проекту . Його розробці ми зобов'язані ДПІ " Дніпрогромадянпроект " на чолі з В.А.Зуєвим (а надалі Товстик В.П.). Проект готелю класу "інтурист" вражав своїми масштабами: висотна 28-поверхова частина і два стилобати мали загальну площу близько 190 тис. кв. м. Майже 600 готельних номерів розміщувалися у висотній частині і налічували 996 місць (1000 і більше потрібно було затверджувати в Москві , тому архітектори пішли на хитрість, щоб закрити питання на рівні Києва). У стилобатах повинні були розміститися адміністрація готелю, ресторан на кілька сотень місць, кафе, банкетний зал, бар, більярдні, конференц-зал, виставкові зали, перукарня, їдальня для співробітників готелю, пральня, відділення з ремонту одягу та взуття, сушильне відділення, столярний цех, гаражі та багато іншого. Готель повинен був мати власну АТС і підстанцію. Було також передбачено будівництво басейну, причалу і автостоянки. Одним словом, місто в місті, за який авторів нагородили преміями та дипломами.

Якщо подивитися на висотну 28 - поверхову частину зверху , то вона представляє із себе букву "Y", нижня частина якої розгорнута до Дніпра, а верхні хвостики до набережної. Колони перших поверхів мають жорстку арматуру (металеві сердечники); при будівництві каркаса застосовувався високоякісний бетон. Практично по центру будівлі (фактично під банером Приватбанку) знаходиться вертикальне монолітне ядро жорсткості, що забезпечує стійкість конструкції в поздовжньому напрямку. У поперечному напрямку, крім ядра жорсткості, стійкість забезпечують шість поперечних діафрагм. У ядрі розміщуються основні ліфти (у тому числі передбачалися швидкісні) і незадимлювані сходи. Крім цього є ще дві групи висотних сходів, які розміщуються у верхніх хвостиках букви " Y".

При всій унікальності проекту були і негативні сторони. Наприклад, в силу радянської бюрократії, висоту стель довелося робити не вище 2,5 м.

Проект був схвалений з рекомендацією взяти з Москви не більше 10 млн. рублів (а потрібно було 25), а інше набрати на місцевих заводах за рахунок шефської допомоги та ін. Згодом цей факт зіграє важливу роль в зупинці будівництва. Гроші з Москви були виділені за особистої протекції Л.І. Брежнєва, проект був переданий на баланс УРСР і будівництво почалося.

Для будівництва комплексу була спеціально намита ділянка площею понад 6 гектар між Амурським та Центральним мостом. Розташування краще не придумаєш: недалеко знаходиться річковий вокзал, до авто- та залізничного теж порівняно близько; з вікон відкривається чудовий вид на місто, а сам комплекс видно з багатьох точок міста.

У 1974 р. намивання було завершене , а в 1975 р. вже забили палі під висотну частину. Ряд джерел стверджує, що всього паль було близько 3 тис. За три роки був зведений каркас будівлі, а введення готелю в експлуатацію пророкували в 1979 р.

Однак, далі ситуація змінилася. Спочатку будівництво фінансувало Міністерство комунального господарства України; багато роботи безкоштовно виконували підприємства Дніпропетровська. Поступово фінансування повністю лягло на плечі місцевої влади, яка не могла самостійно витягнути такий об'єкт, і до початку 80 -х гроші надходили по чайній ложці. У 1984 р. роботи вже практично не велися. Тим не менш, завдяки старанням архітекторів наступні кілька років роботи повільно, але тривали і якісь копійки на готель знайти вдавалося. Перебудова в місті з подальшою економічною кризою остаточно розставила крапки над "і" і після 1987р. будівництво остаточно завмерло. На той момент вже були завершені всі основні конструкції, встановлені багато вікон та дверей, змонтована частина комунікацій, обговорювалися питання, якою буде внутрішня обробка і меблі, а робіт залишалося всього на півроку ударного будівництва. Всього ж для завершення робіт не вистачало приблизно 10 млн. рублів (яка цифра магічна). Але грошей не знайшлося навіть на належну консервацію об'єкта, тому вже понад 20 років будівля стоїть з незахищеними стиками і відкритий метал роз'їдає корозія. Всі можливі комунікації та кольорові метали давно вже розкрадені.

Довгий час здавалося, що готель рано чи пізно почнуть добудовувати. Цікавилися ним і зарубіжні інвестори (навіть із США і Китаю), але далі слів справа не рухалася. Ставало ясно, що такий великий і вже морально застарілий об'єкт навряд чи когось зацікавить всерйоз, і з вічним статусом довгобуду багато змирилися. У народі раз у раз виникали чутки про осідання фундаменту і виниклому крені в бік Дніпра. Ходили навіть розмови про демонтаж будівлі, але і ці плани далі слів не пішли. Раптово в 2005 р. "Парус" продають на аукціоні за $ 4,7 млн. якомусь ПП "Ромбус-Приват". Новий власник зобов'язувався добудувати будівлю за 5 років з можливістю зміни призначення об'єкта і без можливості відчуження будівлі та земельної ділянки до завершення будівництва. Через рік з'явилися і нові плани добудови комплексу: до "Парусу" повинно було додатися кілька нових споруд, в тому числі і 45-поверховий хмарочос у безпосередній близькості від готелю. Для реалізації цих наполеонівських планів потрібно викупити територію АСК "Укррічфлот", перенести вантажний порт на лівий берег, а також частково ліквідувати прилеглу промзону.

Однак, 5 років вже пройшли, окрім красивих рейдерів, ряду проектних і гідрогеологічних робіт більше нічого зроблено не було, і термін завершення будівництва був продовжений ще на 5 років. Тепер це 2015 р., але чим далі, тим менше впевненості, що "Парус" дійсно буде добудований: надто багато потрібно зробити і занадто сумнівним з кожним роком стає стан конструкцій будівлі.

автор Світлана Кавун

^{джерело фото Архив ДНИМ, ГАХО}

^{джерело фото Архив ДНИМ, ГАХО}

^{джерело фото Архив ДНИМ, ГАХО}