Пам'ятний знак на честь 90-річчя ДЗМО в м.Дніпропетровськ

Зображення користувача Vikont.
  • Теги:
    • Памятный знак,
    • Пам'ятники

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаДніпропетровська областьДніпро (Катеринослав, Новоросійськ, Дніпропетровськ)
Опис

Дніпропетровський завод металургійного обладнання — нині ВАТ «Дніпроважмаш» виник у травні 1914 р. завдяки бельгійським підприємцям братам Георгу та Шарлю Шодуар, які заснували на правому березі Дніпра, поряд з власним підприємством «Шодуар А» завод «Шодуар С», який повинен був служити опорною базою для інших підприємств. У 1915 р. на цьому підприємстві вже діяли дві доменні печі об'ємом 480 і 215 куб.м, мартенівський цех з наймогутнішою на Півдні Російської Імперії піччю продуктивністю 360 тис. пудів чавуну на рік, чавуноливарний, ремонтно-механічний цехи. Працювали тут близько 500 чол.

Після революції в 1918 р. завод був націоналізований. Громадянська війна принесла підприємству розруху і запустіння. З 1922 р. завод «С» використовується головним чином як ремонтна база Брянського металургійного заводу (нині завод ім. Петровського). І тільки в 1929 р., з початком реалізації першого п'ятирічного плану розвитку країни, підприємство отримує новий імпульс розвитку і нову назву — «Дніпропетровський завод металургійного обладнання» (ДЗМО). У той час завод спеціалізувався на виробництві великогабаритного металургійного устаткування, фасонного сталевого і чавунного лиття.

На початку 30-х р.р. на ДЗМО працювало близько 3 тисяч чоловік. На підприємстві проходило активне навчання робітників необхідним професіям.

У роки другої п'ятирічки ДЗМО став найбільшим постачальником металургійного устаткування найважливіших промислових новобудовам країни — Кузнецькому і Магнітогорського комбінату, «Запоріжсталі» і «Криворіжсталі», багатьом іншим заводам Півдня і Сходу СРСР.

У 1935 р. завод випускає перші тюбінги для споруджуваного Московського метрополітену.

У 1939 р. на підприємстві вперше в СРСР доменна піч була переведена на роботу на збагаченому киснем дуття.

У 1941 р. з початком війни обладнання підприємства було евакуйовано на Урал, де був налагоджений випуск виробів військового призначення. Восени 1943 р., після звільнення Дніпропетровська від фашистів, почалося відновлення заводу.

До початку 50-х років, пройшовши етап відновлення, ДЗМО вийшов на провідні позиції в СРСР з випуску доменного і сталеплавильного обладнання. У числі що випускається заводом продукції в ті роки були роторний вагоноперекидач, обладнання для киснево-конвертерного виробництва сталі, засипні апарати і шлаковози для доменних печей, холодильні плити.

У 60-х роках на ДЗМО вперше в країні спільно з ВНІІМЕТМАШем була створена машина для безперервного розливання сталі горизонтального типу. Створений зусиллями інженерів і робітників підприємства транспортно-відвальний міст для потреб гірничодобувної промисловості справедливо називали «чудом техніки» того часу: виріб завдовжки 400 м мав продуктивність 3,5 тис. м³ ґрунту на годину.

У 1979 р. на підприємстві побудований новий інженерний корпус, де розмістився інформаційний центр і проектно-конструкторський та технологічний інститут металургійного устаткування (ПКТІ МО).

У 80-х роках завод виробляє більше половини всього доменного устаткування в СРСР. Крім того, продукція підприємства експортувалася в країни, що входили в РЕВ, до країн Західної Європи — Францію, Італію, Швецію, Бельгію, Люксембург, а також до Індії, Пакистан, Єгипет, Нігерію, Алжир.

У 1994 році завод реорганізований в акціонерне товариство «Дніпроважмаш».

Посилання на джерело тексту.

0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку