Церква Каневських в селі Воскресенське

На околиці села Воскресенське Переяслав-Хмельницького району Київської області розташована напівзруйнована церква. Якщо їхати по місцевій дорозі Переяслав-Хмельницький - Воскресенське, то церква буде одразу при в'їзді в село зліва за корівниками. На жаль ніякій документальній інформації про церкву поки виявити не вдалося, тому доводиться спиратися на відомості місцевих жителів. По їх розповідях ця церква - частина великого маєтку дворян Каневських. Чоловік Каневської загинув на якійсь війні. Старожили пам'ятали, як з розташованої неподалеку Ташані до Каневської приїжджав князь Горчаков (у Горчакових дійсно був там маєток). У нього (Горчакова) першого в Переяславському повіті був автомобіль (ще з «дерев'яними колесами»). Каневську убили під час революції на мосту в Переяславі.

У маєток входила садиба (палац), каретна майстерня, млин. Зараз на місці садиби - напівзруйновані корівники, а решту території займає пустир, порослий травою. Церкву селяни відносять до XVIII століття. Церква належить до дуже рідкісного типу великих ротондальних храмів. Ротонду вінчає сферична баня, майстерно викладена з цегли. На жаль, сферу бані можна спостерігати тільки зсередини - зовні видно лише сліди руйнування. На відміну від двох інших відомих ротондальных храмів - церкви Святого Миколая на Аскольдовій могилі в Києві і Троїцкого собору К. Разумовського в Яготині (зруйнований в 1936 році) - ротонда церкви у Воськресенському не була оточена колонадою, а із західного боку до неї примикає масивна двоповерхова прибудова (тамбур), виконана в стилі класицизму. На другому поверсі тамбура - арочний балкон, на який вели двоє сходів. Тамбур вінчає класицистський трикутний фронтон. Особливий інтерес викликає фриз, що знаходиться під фронтоном, - його прикрашає ряд мальтійських хрестів (швидше за все їх було вісім). Ротонду прорізають високі арочні вікна.

На жаль, усередині церкви практично нічого не збереглося - лише невелике піднесення на місці вівтарної частини. Сліди фресок також відсутні. Не вдалося з'ясувати і назву церкви. Селяни стверджують, що службу тут правили по «звичайному обряду», тобто православному. Проте, архітектура об'єкту дуже специфічна, швидше навіть «костьольна», ніж «церковно-православна». Очевидно, Каневські були етнічними поляками, яких, як відомо, було багато серед імператорського дворянства України. Крім того, мальтійські хрести дуже вже нагадують масонську символіку (як відомо, масонство отримало розповсюдження в середовищі дворянства на території Російської імперії якраз в кінці XVIII - початку XIX століть).

Інформація взята з