Пам'ятний знак полковнику Самійлу Самусю в м. Богуслав

Зображення користувача Хорт.
  • Теги:
    • Памятный знак,
    • Пам'ятники,
    • Видатні особистості

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаКиївська областьБогуслав
Опис

Самійло Самусь  — полковник Вінницький, Корсунський та Богуславський (16881713), наказний гетьман (16921704),  гетьман Правобережної України (17021704).


Народився в середині 1650-х років.  


  Козаки під проводом Самуся протягом 1686–1699 рр. брали участь у більшості військових операцій армії Речі Посполитої проти Османської імперії та Кримського ханства.  На початку 1693 року король Ян ІІІ Собеський призначає його гетьманом Війська Запорозького на Правобережній Україні.

 Навесні 1702 р. на правобережній Україні розпочалось повстання під керівництвом С.Палія проти уряду Речі Посполитої і  ліквідації козацтва на підпольській Україні.  Прагнення повсталого козацтва були викладені гетьманом Самусем у  «Маніфесті до білоцерківської громади» та ряді листів — до гетьмана І.Мазепи, представників лівобережної старшини та правобережного козацтва, в тому числі про об'єднання з Лівобережною Україною й проведення об'єднавчої козацької ради. Але лівобережний гетьман Мазепа, з огляду на укладений «Вічний мир» між Польщею і Московією та не маючи дозволу російського царя Петра І, не поспішав  на допомогу правобережним козакам.

1 січня 1704 р., Самусь спільно з 15 старшинами вирушив на Лівобережжя для зустрічі з І.Мазепою. Метою цього «посольства» була передача Самусем лівобережному гетьману своїх клейнодів, а отже, такою дією було б визнано єдиного гетьмана з «обох боків Дніпра». Лівобережний гетьман відмовився їх взяти з огляду на те, що вони були надані польським королем і їхнє прийняття означало б порушення умов російсько-польського «Вічного миру». Таким чином, Самусю нічого не залишалося, як повернутися на Правобережжя.

 У зв'язку з шведською загрозою, польський король Август ІІ Сильний запросив Петра І надати йому військову допомогу. Російський монарх наказав правителю лівобережного Українського гетьманату вирушити на Правобережну Україну для об'єднання з польськими військами. У травні 1704 р. лівобережні козацькі полки вступили на Правобережжя.  15 червня в таборі поблизу Паволочі Самусь передав тепер вже «обобічному» гетьману свої клейноди — булаву, бунчук і королівський універсал на гетьманство. 

І.Мазепа залишив Самуся на посаді полковника Богуславського полку.

Полковник Самусь продовжував боротьбу зі шляхтою, а тому поляки неодноразово вимагали передачі їм тієї території України, яка, згідно з договором 1686 р., відійшла до Речі Посполитої. Звертаючись до Петра І, вони в лютому та липні 1707 р. пропонували йому арештувати Самуся, як це було зроблено раніше з С.Палієм.  

У квітні 1711 р. полковник Самусь обороняв Богуслав від більш чисельних сил російських військ М.Голіцина. Під час довготривалого й жорстокого бою росіяни змогли полонити Самуся. Він був арештований та висланий  до Сибіру, але,  через декілька років відпущений до України.

Коли вмер довголітній полковник Війська Запорізького та гетьман правобережного козацтва достеменно невідомо, можливо, це трапилося не пізніше 1715 р. Його було поховано в Свято-Межигірському монастирі під Києвом.

Джерело

 


Як дістатися до точки: 
м. Богуслав, вул. Шевченка
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку