Памятник Ивану Ле в м. Городище

Зображення користувача Декабрь.
  • Теги:
    • Памятник (Бюст),
    • Пам'ятники

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЧеркаська областьГородище
Опис

Іван Ле (справжнє ім'я Іван Леонтійович Мойся; 9 (21) березня 1895, Мойсинці — 9 жовтня 1978, Київ) — український письменник. Редактор журналу «Забой»

Народився 9 (21 березня) 1895 року в селі Мойсинцях Золотоніського повіту Полтавської губернії в родині безземельного селянина. Батько трудився переважно грабарством. Матеріальні нестатки змушують восьмирічного хлопця піти на заробітки, — він пасе громадську худобу, згодом працює коногоном на руднику на Криворіжжі, грабарем, палітурником, покрівельником, теслярем, техніком на будівництві залізниці.
Вже з раннього дитинства виявилася його любов до літератури, бажання писати самому. Перші його дописи-фейлетони з'являються 1913 року в черкаській газеті «Приднепровье».
1915 року Івана Ле мобілізують до царської армії. Перебування на фронті Першої світової війни, спілкування, а потім і дружба з більшовиками вплинули на політичні погляди майбутнього письменника. Його обирають головою солдатського комітету.
Після демобілізації Іван Ле влітку 1918 року повернувся в Україну, брав участь у боротьбі проти гетьманців, денікінців, куркулів. Його обирають до складу ревкому, а потім до повітового виконкому в Золотоноші. З 1922 року Іван Ле в комуністичній партії.
У 1922 році його посилають на робітфак Київського політехнічного інституту, з наступного року він вчиться на факультеті інженерів будівництва шляхів. Згодом Іван Ле редагує газету «Київський політехнік», працює в редакції журналу «Комунар».
У кінці 20-х з 1928-1930 років жив і працював у Донбасі, редагував журнал «Забой» (зараз «Донбас»). В цей період його творчості переважала робітнича тема (переважно донецька) вона розкрита в творах "Ритми шахтьорки" 1928.
Іван Ле займає активну позицію в ідеологічній боротьбі проти «ворожих» концепцій в мистецтві, у ствердженні основоположних принципів радянської літератури.
Належав до літературних організацій «Жовтень», «Всеукраїнська спілка пролетарських письменників». Стає першим редактором «Літературної газети» (1927).
Типовий представник стилю соцреалізм. В центрі уваги Івана Ле — комуністи, комсомольці, робітники, незаможники. Серед них — Пилип Баранець («Новоявлена», 1925), Василь Машиністий («Трахтарь», 1926), Остап Залізний («Камінний Мірошник», 1928).

Могила Івана ЛеПомер в Києві 9 жовтня 1978 року. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 1; центральна алея).

Джерело.

 

Як дістатися до точки: 
м. Городище, вул. Героїв Чорнобиля
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку