Пам'ятник студентам та викладачам Запорізького університету – учасникам війни

Зображення користувача vv.
  • Теги:
    • Памятник воинам 1941-1945,
    • Пам'ятники

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЗапорізька областьЗапоріжжя (м. Запоріжжя)
Опис

Початок  війни розколов життя  студентів і викладачів на  «до» і «після». Щойно поширилася  страшна  звістка  про  початок  війни, 22 червня 1941 року в інституті  відбувся мітинг. Відразу ж після мітингу багато співробітників,  а також студентів звернулися у військкомат з проханням про відправлення їх на фронт. З початку війни колектив інституту  перейшов на суворий режим:  будівництво воєнних об’єктів, чергування  в шпиталях, збирання врожаю. Проте  навчальний  процес не припинявся - в умовах воєнного часу 1203 студенти успішно склали державні іспити, продовжувався набір абітурієнтів . У кінці червня приміщення  інституту  були  перетворені на  шпиталь, а сам навчальний заклад продовжував працювати в середніх школах № 15 та № 26. Та ворог просувався вглиб країни. У цих умовах інститут та викладачі були відправлені у Середню Азію - у м. Ленінабад.
Директор В.А.Поселянін загинув при звільненні Сніжнянського району, Є. Суслов віддав своє життя на Курській дузі. Воювали у діючій армії колишні співробітники  інституту: начальник штабу батальйону І.І. Бондаренко, комісар  мінометного батальйону Т.Д.Богачов, комісар стрілецького батальйону С.Г.Зінчик, командир гармати С.О.Засядьвовк  та інші. Полягли на війні співробітники  інституту М.Л.Благодатний,  О.В.Ярошенко, К.Н.Гайдук, І.О.Сковородка, Г.А.Паровий,  Г.П.Малецький,  В.Г.Печерський. За підпільну роботу німцями був розстріляний А.Н.Асламов. Капітан Федір Борщевський зі своєю батареєю прокладав шлях атакуючій піхоті на Північному Кавказі, Лівобережній Україні, Андрій Бобруль став командиром взводу розвідки та зв’язку. Згорів  у повітрі льотчик Олексій  Рись. У боях із фашистами загинули Григорій Слюсарчук, Петро Могилевич, Арсен Волошин, Євген Гавва. Випускник інституту Іван Бабак  воював в авіаційному полку О.І.Покришкіна. Молодший лейтенант відзначився  у боях під час прориву оборони на річці Молочній та при звільненні Маріуполя, протягом війни здійснив 330 бойових вильотів і особисто збив 37 німецьких літаків. Хоробро билися з ворогом моряк Микола Мерхалевський, артилерист Олесь Жолдак, солдат Іван Льовушкін, старший сержант Іван Молдаван.
Свій  внесок у боротьбу з нацизмом зробив випускник Яр Славутич. Коли його підрозділ опинилося в оточенні він став під знамена Української повстанської армії. Після закінчення війни він опинився в еміграції, де уславив запорізький край своїм поетичним талантом та  нагороджений Президентом України орденом “За заслуги”. Подібна доля судилася випускнику О.І.Сенику. В еміграції закінчив університет у США і продовжив свою поетичну творчість під псевдонімом Олекса Запорізький. І.В.Манило, родом з Юрківки переселився до США, де закінчив Пенсільванський університет. І.В.Манило-Дніпряк – автор низки поетичних збірок, у яких критикувався сталінський режим.
Після закінчення війни з фронту повернулися П.Т.Забіяка, О.К.Жигалов, П.М.Кущ, К.М.Дмитренко, К.О.Лаврунов, О.К.Міксон, Е.М.Пінсквер, О.І.Черенков і І.П.Ясир та інші і інститут почав відроджуватись.
На вшанування пам’яті загиблих  викладачів, співробітників та студентів  інституту, у 1975 році біля першого навчального корпусу була споруджена меморіальна стела. 

Джерело

Як дістатися до точки: 
Запоріжжя, вул. Леппіка
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку