Пам'ятна дошка Валерію Петросову, м. Харків

Біля входу в адміністративну будівлю Харківського водоканалу (вул. Конторська, 90), на фасаді встановлена пам'ятна дошка Валерію Петросову. ЇЇ відкрито 1 квітня 2010 р. 
Ідея встановлення пам'ятної дошки належить колективу КП «Вода». Автор цієї роботи – відомий скульптор, заслужений художник України Гарник Хачатрян. Він виконав дошку з бронзи в формі медалі діаметром близько 90 см., вага - 47 кг.
Джерело. 

Валерій Альбертович Петросов (16 листопада 1939 - 2 квітня 2009) - український політик, науковець. Академік Міжнародної інженерної академії, Міжнародної академії екологічної реконструкції, Житлово-комунальної академії Російської Федерації, Інженерної академії України, Української екологічної академії наук, дійсний член Академії будівництва й архітектури України, член Американської асоціації водних робіт (AWWA). Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужений працівник ЖКГ України. Доктор технічних наук, професор. Член Вченої ради, професор кафедри «Водопостачання, каналізація і гідравліка» Харківського державного технічного університету будівництва й архітектури, почесний доктор наук Національного технічного університету «ХПІ». Почесний генеральний директор КП «ВТП „Вода“» (м. Харків). Повний кавалер ордена «За заслуги».
Народився 16 листопада 1939 р. у Кисловодську Ставропольського краю.
В 1963 р. закінчив Харківський інженерно-будівельний інститут (спеціальність "Водопостачання та каналізація", кваліфікація — інженер-будівельник).
В 1963-1968 рр. працював головним інженером служби міських водогінних мереж Харківського водотресту, в 1968-1972 рр. - заступником начальника виробничого управління водопровідного господарства м. Харкова.
24 червня 1971 р. захистив кандидатську дисертацію.
З 1972 по березень 2006 р. керував Територіальним виробничим об'єднанням «Харківкомунпромвод» (із листопада 2004 р. — КП «ВТП „Вода“»). Із серпня 2006 р. - почесний генеральний директор КП «ВТП „Вода“». З 23 листопада 2007 р. - почесний генеральний конструктор наукових напрямків зі стійкості водопостачання КП «ВТП „Вода“».
1979 р. став лауреатом Державної премії УРСР у галузі науки й техніки за роботу «Розробка та впровадження високоефективних науково-технічних рішень по підвищенню надійності водопостачання міст і по комплексній економії водних, енергетичних та матеріальних ресурсів».
1981 р. отримав звання заслуженого працівника житлово-комунального господарства України.
З 1991 р. - професор. 1995 року захистив докторську дисертацію на тему «Теоретичне обґрунтування та розробка методів інтенсифікації роботи систем водопостачання».
Із 1992 р. - дійсний член Міжнародної академії екологічної реконтрукции, 1995 р. - Української екологічної академії наук,2000 р. — Жилищно-комунальної академії РФ, 2001 р. — Інженерної академії України.
26 березня 2006 р. обраний Народним депутатом України по багатомандатному загальнодержавному округу від Партії регіонів (до 23 листопада 2007 р.), набув депутатських повноважень 25 травня (порядковий номер у списку - 163), член депутатської фракції Партії регіонів.
З травня 2008 р. - член колегії Харківської облдержадміністрації.
Протягом 1972-2006 рр. — депутат Харківської міської ради.
Народний депутат Верховної Ради V скликання, заступник голови комітету з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства. Очолював Міжкомітетсько-урядову робочу групу з реформування житлово-комунального господарства.
Автор 200 наукових праць, у тому числі 10 монографій, 25 винаходів і патентів України та Росії в галузі водопостачання. Підготував трьох докторів наук і дев'ятьох кандидатів.
Повний кавалер ордена «За заслуги». Нагороджений орденом «Знак Пошани», орденом «Крилатого лева» Ліги відродження науки Росії, медалями. Почесний громадянин Жовтневого району м. Харкова.
Джерело.