Краєзнавчий музей в с.Абазівці

Зображення користувача Eduard.
  • Теги:
    • Музей,
    • Ж/д вокзал,
    • Інфраструктура

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаПолтавська областьАбазівка
Опис

На залізничній станції «Абазівка» працює єдиний в Україні Краєзнавчий музей у залі очікування. Майже рік тому у приміщенні залізничного вокзалу на станції «Абазівка» відкрили Краєзнавчий музей. Це – єдиний музей України, облаштований безпосередньо у залі очікування, розповідає його директор Олександр Лукомінський. Проте не тільки музеєм пишаються мешканці села, названого у XIX столітті на честь голови департаменту економічної ради Росії Михайла Абази. Тут досьогодні збереглося чимало будівель, споруджених за життя полковника. Вони уціліли під час революції та Великої Вітчизняної війни, але нині їх руйнує невидимий ворог – час.

Тут, у селі Абазівка, можна доторкнутися до історії у прямому значенні цього слова. У селі збереглися будівлі, яким понад 200 років/ Колишній хутір Курилехівка (нині Абазівка Полтавського району) засновано 1789 року, статус села він отримав у 1801-му. Кілька разів назва населеного пункту змінювалася, теперішню село отримало наприкінці XIX століття. Тривалий час тут проживала родина голови Департаменту економічної ради Росії Михайла Абази. За його життя побудовано цілий ансамбль архітектурних споруд, частина з них збереглася і донині. Це, зокрема, будинок, у якому жила прислуга Абази, комплекс, що слугував іподромом, водонапірна вежа, бараки для робочих. Суперечки щодо призначення деяких приміщень існують і сьогодні. Так будівля, під дахом якої облаштували сільський будинок культури, за однією із версій, колись слугувала пральнею, за іншою – стайнею. /Валентин Скляр, директор Абазівського будинку культури Чутки ходять, що тут була стайня панська, але я вважаю, що якщо тут підвал, то це, скоріш за все, була столова/ Під будівлею дійсно є підвал, підземними приміщеннями якого можна вийти аж до панського озера, розповідає Валентин Скляр, адже підлітком сам неодноразово бував там. Нині ж підвал – в аварійному стані, як і багато інших споруд, зведених за життя Михайла Абази. /Анатолій Майоров, мешканець с.Абазівка, депутат сільської ради Він навів порядок, там така паркова зона, я веду до того, що нині немає такої сили рушійної, такого народного пориву, як він це робив, лідера не вистачає/ Зберегти ансамбль історичних будівель, говорить місцевий мешканець Олександр Лукомінський, можна. Для цього треба надати їм статусу пам’ятки місцевого значення. Тоді ніхто не зможе їх зруйнувати чи використовувати у своїх цілях. /Олександр Лукомінський, директор Абазівського Краєзнавчого музею Повинна сільська рада цим займатись, ніхто у ній ніколи такими питаннями не займався, такого відділу немає. Звернулися у районний відділ, там сказали, що це питання у компетенції відділу культури, а звідти нас направили до обласної державної адміністрації/ У червні виповниться рік з того часу, як у приміщенні залізничного вокзалу на станції «Абазівка» відкрили Краєзнавчий музей. Це, розповідає його директор Олександр Лукомінський, – єдиний музей України, облаштований безпосередньо у залі очікування. Періоду життя Михайла Абази тут присвячена окрема сторінка. До речі, ще один цікавий історичний факт: у 1845 році через село проїжджав Тарас Шевченко, про це поет згадав у повісті «Близнецы».  Источник

22 червня Абазівський сільський краєзнавчий музей, що розмістився всередині залу очікування залізничної станції «Абазівка», відзначив річницю свого повторного заснування (у 60-х роках сільський музей був необачно знищений) і запросив односельців та гостей оглянути доповнену експозицію й вшанувати єдиного почесного громадянина села Віктора Голенищенка.

Ініціатор створення музею – Григорій Рябоконь, а втілив ідею в життя представник старшого покоління – Олександр Лукомінський.А до збору матеріалів долучилося чимало жителів великого сучасного приміського села.

Тепер музей має розділи, присвячені видатним уродженцям села, радянському періоду роботи обласної насінневої станції, яку багато років очолював Віктор Голенищенко, землякам, які виконували інтернаціональний обов’язок в Афганістані та подвигу тих, хто ціною свого життя й здоров’я рятував Україну від наслідків Чорнобильської катастрофи.

Оскільки місце музею нетрадиційне – вокзал, то й форма експозиції – це панно, виготовлені способом широкоформатного друку. Стіни станції також прикрашають картини, подаровані полтавським художником-шістдесятником Олександром Глушаченком.  Серед відомих жителів Абазівки – засновник села, нинішній полтавський міський голова Олександр Мамай, два Герої Радянського Союзу – Іван Білоусько та Олександр Васько.

Окремий банер присвячений Віктору Голенищенку, керівнику насінневої станції з 1976 по 1989 рік. Саме завдяки його таланту керівника й дуже чуйної людини обласна станція багаторічних трав стала найкращим господарством в області, був збудований профілакторій підприємства, заасфальтовані дороги, створена футбольна команда, вокально-інструментальний ансамбль та хор, що славився й за межами Полтавщини. Кращого керівника станції не було ні до, ні після нього.

Спогадами про Віктора Івановича поділилися його колишній перший заступник Петро Деркач та донька педагог Євгенія Вікторівна.

Абазівські ентузіасти, створивши сільський музей, зробили дуже велику справу/ Адже це – пам’ять, шана, добрий приклад, без якого важко виховувати патріотами свого краю підростаюче покоління.   Источник

 

 

4
Ваш голос: Ні Рейтинг: 4 (1 голос)
Збір матеріалів

Повернутися до початку