Свірзький замок

Зображення користувача A.G.
  • Атрибуты:
    • Рекомендации,
    • Рекомендуется с детьми
  • Теги:
    • Архітектурні споруди,
    • Замок,
    • Пам'ятники

Оцінка: +20 / 4 учасники / 3 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЛьвівська областьСвірж
Опис

Львівщина! Повіяло духом смарагдових лісів, дерев'яних церков, мужньою поставою оборонних споруд і героїв, що захищали нашу землю, а також галицькою кавою та галичанською чемністю.

Замкові споруди та палацові комплекси - не поодиноке явище на просторах Львівської області. Та один, неможливо сплутати ні з чим.

На березі р. Свірж стоїть Свірзький замок XV ст. - яскравий зразок оборонної архітектури галицької школи мурування.

Їхати треба в Перемишлянський район, за 40 км від Львова, за Бібркою, у село Свірж. Як бачимо, назва поселення виникла від річки Свірж, бо гідроніми - найдавніші назви на  Землі. Звідси і два земельних магнати - брати Свірзькі, що спорудили в середині XV ст. одноповерхову, з підземеллям резиденцію, - ведуть своє прізвище. Будівля мала суто оборонний характер, була чотирикутної форми у плані (52х25 м) з двома вежами в торцях.


Перша письмова згадка про село Свірж, де сьогодні мешкають  близько 800 жителів, датується 1427р., коли жваве поселення відвідує польський король Владислав ІІ. Чому б і вам не заїхати у Свірж, місцевість якого  надзвичайно лірична та мальовнича, а тому ставала неодноразово місцем кінозйомок. Головну роль, звісно, виконував сам замок, найвідоміша з них - роль монастиря у фільмі «Три мушкетери».

Свірж займав важливе стратегічне положення на шляху до Львова з небезпечного південно-східного боку. Замок розташований на високому північному обриві плато. Круті схили посилюються з півдня глибоким і широким ровом і надійно прикривають підступи до нього. Ландшафтна компонента, що є найбільшою окрасою місцевості, дуже вдало доповнена оборонними спорудами. Замок стоїть на крутосхилій горі Белз, навколо - низина болотистої заплави річки (давньоруське «бевзь» - заболочена місцевість).

По річковій заплаві з північної, східної та західної сторін півострова, розташована півколом система ставків. На території замкового парку зберігся Успенський костьол, 1546 р.. що був дерев'яним в XV столітті, тепер кам'яний; пишається у ренесансному стилі. Підземний хід вів від південного боку замку до Успенського костьолу в замковому парку. Костел датується по напису на північній стіні вівтарного півкола. Слипіння прикрашені ліпленням та геральдичними картушами. Ще в серединні 50 років ХХ ст. в Костьолі можна було розглядати фреску на якій зображалась Марія Єгипетська, що молилась на фоні середньовічного Свіржа.


Біля в'їзду в замок справа - руїни.  Це залишки оборонної вежі, ХV ст. Можливо, вона входила в комплекс укріплень.

Складена вежа з каменю та цегли, в плані п'ятикутна, двоярусна з входом у західній стіні. В стінах нижнього та верхнього ярусів - стрілчасті віконні пройоми. Споруда збереглася на висоту 6 метрів.

Прямо від костелу дорога приведе  до дерев'яного мосту, який колись стояв над глибоким ровом і був підйомним. Над брамою залишилися герби роду Цетнерів - їм належав замок з XVІІ ст. Олександр Цетнер, галицький каштелян, що був одружений з Анною з роду князів Замойських, розширив замок у південному напрямку і надав йому замкнутої в плані формуи у вигляді чотирикутника з бічними крилами і південним корпусом з парадним в'їздом на подвір'я, цікавими ренесансними фасадами та мальовничими фронтонами. Архітектурні елементи фасадів замку подібні до фасаду Королівського арсеналу у Львові. Це наводить архітекторів на думку, що Свірзький замок і арсенал будував один будівничий.


Свірзький замок неодноразово руйнувався та перебудовувався. Дата «1530» над головним дворовим порталом свідчить про час одної з перебудов. Перебуваючи у володінні родини Цетнерів з XVІІ  до початку ХІХ ст, замок зазнав облоги козацьких військ у 1648 р.; облоги турецької армії, яка йшла походом на Львів у 1672 р. У 1675 р. замкова залога відбила штурм турків.

Протягом ХІХ ст. замок належав різним власникам і жив спокійним життям. У 1907 р. замок придбав граф Роберт Лямезан, який володів ним до 1939 р. Новий господар уміло реставрував замок, доповнив його інтер'єри творами декоративного мистецтва та родинними пам'ятками. Але почалась Друга Світова війна. При наступі російських військ на Галичину 1914 р. замок перетворився на руїни. Артилерійським обстрілом були зруйновані південна частина споруди XV ст. та житлові приміщення в західному крилі замку. Повністю згоріли дерев'яні дахи та перекриття, обладнання і багата бібліотека. Останній власник проводить реставраційні роботи в середині ХХ ст., але не завершує їх. Під час Другої світової війни замок пограбовано і частково зруйновано.

В кінці 70-х років ХХ ст. після відбудови і реставрації Олеського замку в Буському районі та пристосування його до Львівської картинної галереї виникла ідея продовжити функціонування Свірзького замку, надавши йому нове призначення. Тоді Львівський облвиконком прийняв рішення  передати замок в селі Свірж Спілці архітекторів СРСР та перетворити його на Будинок творчості архітекторів. Було розроблено повне інженерно-технічне обладнання замку та належний комфорт.

Будинок творчості був розрахований на 80-100 місць. В західному корпусі розмістились спальні, а реконструкція північного корпусу давала можливість розташувати клуб з конференц-залом на 100 місць, вестибюлем, фойє, кімнатою з каміном, бібліотекою та достатньою кількістю допоміжних приміщень у цокольному поверсі. В східному корпусі також розташувались спальні зі збереженням в стінах кам'яних порталів з декоративними елементами періоду ренесансу.

Проектувальники вдало виконали складне завдання: пристосувати господарський корпус нижнього подвір'я під харчоблок. Тобто вежі та корпуси замку отримали відповідне господарське призначення. Ремонтно-реставраційні роботи були розпочаті у 1970 р., фінансувалися за рахунок державних бюджетнихкоштів, що виділялися на реставрацію пам'яток культури.

При всіх складностях фінансування і певних невизначеностях в кінці 80-х років були прийняті в експлуатацію такі об'єкти: котельня на 4 котли з газовим опаленням, теплотраса до замку, газопроводи високого і середнього тиску, каналізаційний колектор довжиною 800 м, водогін, трансформаторна підстанція, зовнішнє електроосвітлення.

На території замку площею 25 га, яка розпорядженням Ради міністрів УСРСР закріплена за Будинком творчості у безстрокове і безоплатне користування для організації рекреаційної зони, була споруджена водойма з  площею 9,5 га з двома острівцями, а також спортивні майданчики для тенісу, волейболу та баскетболу. Вимощено проїзди та тротуари, пішохідні доріжки та майданчики для автостоянок.

Тільки завдяки реставрації та пристосуванню замкового комплексу під Будинок творчості Спілки архітекторів України ми бачимо Свірзький замок таким, яким він був у XVII ст.

Сподіваємося що реставраційні роботи будуть подовжені, а Свіржський замок згодом  відкриється для всіх бажаючих  і стане привабливим туристичним центром Львівщини.


Але вже й сьогодні найвибагливіших мандрівників полонить краса та мальовничість  Свірзького замку.

 

Джерело

Як дістатися до точки: 
Зі Львова через Бібрку на Перемишляни.
Звіти
Зображення користувача Кельтика.
1 Фото
Кельтика
Зображення користувача prokhozhijj.
4 Фото
prokhozhijj
Зображення користувача Pollincka.
1 Фото
Pollincka
Зображення користувача valka1000.
14 Фото
valka1000
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку