Чорна кам'яниця м.Львові

Зображення користувача Vikont.
  • Теги:
    • Архітектурні споруди,
    • Більше 100 років,
    • Будівля

Оцінка: +11 / 3 учасники / 2 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЛьвівська областьЛьвів
Опис

Чорна кам'яниця м.Львові.

Чорна кам'яниця (також кам'яниця Анчевських) — житловий будинок № 4 на площі Ринок у Львові, архітектурна пам'ятка. У Чорній кам'яниці тепер міститься Львівський історичний музей.

Збудована 1577 року Петром Красовським у стилі ренесансу. У 1875–1877 роках відновлено аттик і портали, 1884-го надбудовано 4-й поверх. Фасад і фланкуючі пілястри вкриті тесаним каменем. Фасад оздоблено орнаментами і сюжетною різьбою. 

Першим власником цієї кам'яниці, точніше тієї, яка стояла на місці теперішньої, був Андрій з Києва — тому її називали Київською. Наприкінці XVI століття представник львівського патриціанського роду Ян Лоренцович відкрив у цьому будинку одну з перших у Львові аптек. Тоді цей будинок називався Лоренцовичівським.

Онучка Яна Лоренцовича Реґіна вийшла заміж за лікаря Мартина Анчевського і у XVII столітті кам'яниця називалася «докторівською». Доктор Анчевський тоді ж прикрасив фасад будинку скульптурою свого патрона, Святого Мартина, який відрізає мечем полу свого плаща і віддає її жебракові. Тут ми бачимо також фігуру львівського святого Станіслава Костку, покровителя і захисника міста від пожеж. При вході до будинку із середньовічних часів збереглася кам'яна лавка, на якій сидів охоронець.

Свою назву Чорна кам'яниця одержала у XIX столітті через цілком прозаїчну причину: протягом століть свинцеві білила, які наносилися як ґрунт для поліхромії (багатоколірності), окислювалися під дією повітря і світла і таким чином утворився її таємничий чорний колір, який потім підтримувався поточними ремонтами, хоча у 60-ї роки XX століття в народі ходила легенда, що чорний колір кам'яниці надало втирання протягом багатьох років у фасад чорного соку від шкірок зелених грецьких горіхів. Таємничість цієї кам'яниці полягає і в тому, що одна з теорій чорного кольору фасаду, яку, проте, не визнають провідні архітектори Львова, — це закопчення білого каменю пісковику сажею внаслідок багаторічного опалення кам'яниці дровами та вугіллям.

Посилання на джерелотексту 

Звіти
Зображення користувача olanko.
1 Фото
olanko
Зображення користувача Vikont.
1 Фото
Vikont
Зображення користувача dombrovskii_a.
4 Фото
dombrovskii_a
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку