Пам'ятник першодрукареві Івану Федорову в м.Львові

Іван Федорович Федоров – засновник російського книгодрукування в Росії і на Україні.

Згідно з однією з версій, Іван Федоров був родом з Петкович і народився на кордоні сучасної Мінської та Брестської областей близько 1510 року. Ступінь бакалавра отримав у Краківському університеті.

Згодом Іван Федоров переїхав до Москви, де разом з Петром Мстиславцем почав працювати в особливому будинку для друкарні. У 1565 році перші російські першодрукарі закінчили роботу над книгою «Апостол». У зв'язку з гоніннями з боку переписувачів, Федоров зі Мстиславцевым змушені були тікати у Велике князівство Литовське, де їх радо прийняв гетьман Ходкевич. У своєму маєтку Заблудові гетьман Ходкевич заснував друкарню.

Першою книгою, видрукуваної в Заблудовській друкарні силами Івана Федорова і Петра Мстиславцева, було «Учительське євангеліє» (1568 р.). У 1570 році Іван Федоров видав книгу «Псалтир з Часословцем», широко використовувалася також і для навчання грамоті. Для продовження друкарської справи Іван Федоров переїхав до Львова і тут, в заснованій ним друкарні, надрукував друге видання «Апостола» (1574 р.). Через кілька років його запросив до себе Костянтин Острозький. За дорученням князя Іван Федоров надрукував знамениту «Острозьку Біблію». Це була перша повна біблія на слов'яно-російській мові. 15 грудня 1583 року Іван Федоров помер у передмісті Львова і був похований у Львові в Святоонуфрієвському монастирі. Зараз у Львові відкрито і працює музей мистецтва давньої української книги ім. Івана Федорова.

До теперішнього часу відомі дванадцять друкованих видань Івана Федорова – пам'ятники російського типографського мистецтва, одне з видань зберігатися у Львівському історичному музеї. Відлиті Федоровим шрифти чудово читаються, заставки, кінцівки, великі буквиці відрізняються дивовижною тонкістю роботи. Всі вони супроводжуються видавничим знаком самого першодрукаря – ініціалами «В. Ф.». Відмітна особливість книг Федорова – наявність у них авторських передмов і післямов, написаних живою розмовною мовою від імені друкаря. В них міститься історія створення його книг, біографічні відомості про автора-видавця.

Урочисте відкриття пам'ятника відбулося 26 листопада 1977 р. Вперше ідея спорудження монумента, присвяченого пам'яті І. Федорова пролунала у 1947 р., адже для тодішніх ідеологічних керманичів було важливо свідчення давніх братерських стосунків з Москвою та росіянами. Ні в 1947, ні в 1964 рр. пам'ятник не було споруджено, хоча в 1964 р. у сквері на пл. Музейній було закладено плиту на місці майбутнього монумента. Однак після впорядкування скверу на вул. Підвальній, між входом до Успенської церкви та Королівського арсеналу місце спорудження пам'ятника було остаточно визначено. Авторський колектив складався зі скульпторів Валентина Борисенка та Валентина Подольського за участі архітектора Анатолія Консулова. Нетрадиційне для того часу вирішення приваблювало львів'ян та гостей міста - фігура друкаря стоїть на кам'яному прямокутнику, викладеному в один ряд темною бруківкою без традиційного постаменту. В одній руці Іван Федоров тримає книгу, а рух другої руки символізує рух сіяча (сіяча знань). Розташування монумента поруч з Успенською церквою дало нагоду критикам пам'ятника жартувати, що І. Федоров запрошує до церкви.

Посилання на джерело тексту 1, посилання на джерело тексту 2.