Село Безводівка - Ічнянська Атлантида (ні душі і каменя на камені)

Зображення користувача Griandr.
  • Теги:
    • Населенный пункт,
    • Інфраструктура

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЧернігівська областьБезводівка
Опис

Пригоризонтна обсерваторія Безводовка розташована біля витоку річки Безводівка. Очевидно назва річки говорить про те, що вона періодично пересихала. Наприкінці 18-го сторіччя на її берегах виник власницький хутір Безводівка. Вперше поселення згадується в «Описанні Чернігівського намісництва» в 1781 році і належав він тоді попу Яжевському. В той час Безводівка входила до Ічнянської сотні Прилуцького полку, в період 1782-1796 до Борзнянського повіту , а з 1797 по 1923 до Прилуцького повіту.

1859 налічував 7 дворів, 48 жителів. Безводівка входила до Іваницької волості 1-го стану. 1910 налічувала 6 господарств, з них козаків - 1, селян - 4, привілейованих - 1, всього 74 жителів, у тому числі 2 займалися інтелігентними та 2-іншими неземлеробськими заняттями, все інше доросле населення займалося землеробством на 250 десятинах придатної землі.

Колись Безводівка, або як ще її називали Галаганщина, була державною, казенною землею, а потім подарована Галагану. До того часу на безводівських землях вільно випасали худобу жителі навколишніх сіл Гужівки, Іржавця та Ічні. Від Галагана Безводівка перейшла його зятю графу Ламсдорфу. Від Ламсдорфа вона в 1898 році перейшла Харитоненку, а від Хритоненка його зятю Михайлу Сергійовичу Оліву. В Безводівці економічної землі було понад три тисячі десятин. Грунт переважно чорнозем і дуже родючий. Харитоненко у Безводівці облаштував багату економію, за останнім зразком, що могла забезпечити техніка, агрономія та ін. Облаштовано зразкові казарми для працівників, хати для службовців, кухні, сараї, комори та ін. На полях вирощували переважно цукрові буряки, як сировину для цукрового заводу в селі Парафіївка, який теж належав Харитоненку. В 1918 році багату Безводівську економію зруйновано, пограбовано, все вивезено, а чого не можна було вивезти – спалили.

Підчас утворення округів Безводівка в 1923 році відійшла до Ніжинського округу. І тоді жителі Безводівки гонимі більшовицькою колективізацією були вимушені покинути свій хутір і переселитися. В 1925 році Безводівка виникла на новому місці у верхів’ї течії однойменної річки. І налічувала вже 70 дворів. Під час Другої Світової Війни село було захоплене німцями. В селі був присутній підрозділ з апаратурою зв'язку. В 50-х роках в Безводівці було 90 дворів. Сім'ї були багатодітні і мали по 4 - 15 дітей, отже населення могло досягати 1000 осіб. В населеному пункті був магазин, клуб та 4 - річна школа. Вже в 60-х роках люди почали покидати Безводівку з різних причин.  І вже через 70 років після заснування в 1996 році в селі налічувалося лише 4 двори і 8 жителів. А зараз там не залишилося ні душі і каменя на камені і колись багатолюдне село залишилося тільки на картах та в пам’яті людей.

Мені вдалося поспілкуватися з колишніми жителями зниклого з лиця землі села Безводівка і розпитати про древні кургани в околицях. Інтерв'ю дивіться у відео "Безводівка- ічнянська атлантида".

0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку