Перший хмарочос Львова

Зображення користувача olanko.
  • Теги:
    • Будинок,
    • Архітектурні споруди

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЛьвівська областьЛьвів
Опис

фото

Один із найвідоміших у Львові будинків -- це Будинок Книги, який до 1939 року був відомий як будинок Шпрехера. Єврей Іона Шпрехер -- фантастично багата людина, власник найбільшої будівельної фірми в Галичині -- в житті також був фантастичним скнарою. Він усе життя харчувався лише бульбою з олією і завжди ходив пішки, бо шкодував 20 грошів на трамвай. Будинок Шпрехера збудували 1921 року в атмосфері потужних громадських протестів проти гіганта, який брутально вдирався в архітектурне середовище старовинного міста, закривав з площі Міцкевича вид на катедру і порушив обіцянку бути не вищим від пам'ятника Міцкевичу. У Львові з 1910 року вийшла заборона будувати будинки, вищі, ніж чотири поверхи. Шпрехер спритно обійшов цю заборону. Перший поверх тоді взагалі не рахувався і над ним збудували ніби антресолі, а насправді повноцінний поверх, а над четвертим вибудували величезну мансарду. А у старій будівлі на першому поверсі знаходився ресторан "Монополь", де часто любив читати газети, попиваючи каву, Іван Франко.

джерело 1


Улюбленим, так би мовити “придворним” архітектором Й. Шпрехера був Фердинанд Касслер (1883-1943). Власне Касслеру було доручено в 1911 році спроектувати і поставити на пл. Міцкевича № 8 будинок, який вражав тоді своєю монументальністю і викликав чимало суперечок. Фактично це був перший львівський “хмарочос”- місто не знало до цього таких високих приватних будівель. Після розібрання навесні 1912 старого будинку князя Любомирського влітку почались будівельні роботи, які Касслер вів у спілці з Юліушом Цибульським. В лютому 1913 року магістрат затвердив плани фасаду, але вже тоді з'явились перші критичні зауваження щодо споруди. Так Роман Фелінський висловив побоювання, що запроектовані Касслером дві висикі башти будуть надмірно конкурувати з силуетом вежі Латинського кафедрального собору. В квітні 1914 року, коли будівля вже сягнула п'ятого поверху, з гострими протестами проти неї виступили головний охоронець львівських пам'яток старовини Тадеуш Обмінський і священики Латинського собору. В результаті спорудження було затримано рішенням магістрату. На чотири роки будівництво було заморожено, і лише в серпні 1918 року Й. Шпрехер поновив прохання про дозвіл. В голосуванні магістрату, що проходило досить бурхливо, перемогла позитивна пропозиція архітектора Вінценти Равського. Шпрехеру дозволили завершити будівництво при умові часткової зміни верхівки дому, висота фасаду була обмежена 24 метрами замість 26. Початково будинок задумувався як поліфункціональний. На першому поверсі планувалось розмістити крамниці, а вище — житлові або офісні приміщення (початково планувалось розміщення готелю «Palace»).

Будинок нараховує шість поверхів. Завершується великим мансардним дахом з башточками. В стилістиці споруди переважають академічні варіації: півколони та пілястри різних габаритів, декоративні проміжні карнизи і сандрики. Водночас типовими для модерністських творів Касслера є параболічні обриси долішних та верхніх вікон і асиметричний вигин верхнього карнизу. Відгомін сецесії відчутний в рельєфах на пілонах порталу – примхливих драконах і ящерах, виконаних вірогідно скульптором Зигмутом Курчинським в 1913-1914 р.р. Застосовано центральне опалення та вентиляцію, використано залізобетонні конструкції.

На початку 1922 року в будинку Йони Шпрехера розташувались різні установи. Переважну більшість приміщень зайняли контори найбільшого французького нафтового концерну «Малопольща», в складі якого були підприємства «Альфа», «Вулкан», «Домброва», «Нафта», «Карпатське нафтове товариство», крім них тут розміщувались торговельні заклади, бібліотека, консульство Румунії та Угорщини. На першому поверсі знаходилась аптека Стенселя (нині «Аптека на Марійській площі») інтер'єр якої в стилі бідермаєр виконав в 1921 році архітектор Г. Заремба.

В 1946 році, згідно постанови Львівського міськвиконкому від 05.01.1946 р, будинок передано на баланс тресту «Львівнафтогазрозвідка», пізніше реорганізованого в ДГП «Західукргеологія», а з 16 травня 2001року — ДП «Західукргеологія» НАК «Надра України». У радянські часи на даху хмарочоса знаходилась п'ятикутна зірка з портретом Йосипа Сталіна в центрі. До середини 1950-х років тут були розташовані каси попереднього продажу залізничних квитків. У середині 1960-х років приміщення першого поверху перебудували для розташування в ньому Будинку книги. У 2010–2011 років його місце зайняли бутіки.

джерело 2


 

Як дістатися до точки: 
пл.Міцкевича, 8
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку