Ташанський парк

Зображення користувача dombrovskii_a.
  • Атрибуты:
    • Особенности кеша
  • Теги:
    • Парк,
    • Озеро,
    • Лес,
    • Природні об'єкти

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаКиївська областьТашань
Опис

Сьогодні Ташанський парк - це загальнодержавний парк-пам'ятка садово-паркового мистецтва ХVІІІ століття. Водночас - база дендрологічних досліджень та місце відпочинку місцевого населення.

Ташанський парк
Минуло більше1000 років, як завойовники зі сходу довідалися про найкоротшу переправу, на шляху до Переяславських земель, через річку Супій в районі с. Ташань. Першою перешкодою на цьому шляху була військова фортеця Ташань або Китай-городище, яку створили захисники Переяславщини. Очевидно, що вони окультурили залишок від давнього лісу і використовували його як парк. Свідченням цього являються дуби, які росли не без догляду людини. Багато дубів віком до 1000 років повсихали, тому їх зрізали 45-50 років тому. На даний час залишились дуби, по кронах яких видно, що вирощувались вони в часи догляду за парком. Вік таких дубів 600-650 років, молодшим дубам по 300-350 років.
Один з таких дубів віком близько 650 років нагадує дуба, якого колись малював Т. Г. Шевченко. Тарас любив відвідувати Переяславські землі і без сумніву бував у Ташанському парку. Так званому «Дубу кохання» має вік близько 350 років.
В часи царювання Катерини ІІ багато українських земель було подаровано придворним вельможам. Так у 1770 році Указом Сенату графу Рум'янцеву-Задунайському були «пожалованы» землі Переяславського полку із «Кантакузиновских описных имений», в тому числі с. Ташань, разом з християнами і іншими угіддями та Ташанським парком.
В часи господарювання великого полководця - генерал-фельдмаршала графа Рум'янцева-Задунайського парк було доповнено рядом хвойних та листяних порід дерев.
Головною частиною парку була і є широка алея, з обох сторін обсажена каштанами та кленами в два ряди. На узбіччі ріс самшит. Алея була викладена цеглою. В кінці алеї з лівого боку був виділ їстівних каштанів. На північ, на двох протилежних схилах росли грецькі горіхи.
Поруч природній яр вкритий ліщиною, який виводить до Чмирової гори, що в часи Рум'янцева була місцем прийому та розваги для приїзжих гостей. Доглядав цю ділянку парку чоловік на прізвище Чмир. Від його прізвища і пішла назва гори. На схід від парку розкинулися луки, це були заплави старого русла річки Супій. Східна сторона схилів парку в основному була заліснена вільхами, але мала окремі ділянки доповнені хвойними породами дерев, здебільшого ялинами. Рівнинні ділянки парку були заповнені каштанами, липами.
Парк характерний тим, що його ландшафт нерівний. У парку багато ярів, схилів, долин. Саме долини та ярі були і зараз залишились покриті ялинами та березами. На менш зволожених ділянках росли сосни звичайні, сосни Банкса, сосни Веймутова. По парку розкинулося шість ярів. Перший яр - дорога прогону сільських корів, характерний рядом невеликих ярів, які впадають в основний - перший яр. На його схилах ростуть каштани, берести, липи, гледичії (занесені в Червону Книгу), грецькі горіхи, акації, модрини, дуби череваті, ясени, берези, сосни звичайні. Біля криниці «Бровар», яка знаходиться біля «Чмирової гори», розкинувся дуб пірамідальний (єдиний на весь парк). Ближче до ріки Супій ростуть вільхи, осики. Підгір'я яру вкриті дубами-гігантами, яким по 600-700 років.
У другій половині ХІХ століття Ташань дісталася надвірному раднику царя - Голіцину. Саме він побудував у парку будинок з червоного дерева. Голіцин М. розширив ділянки парку. В кінці 2 та 3 яру доповнили посадками граба, сосни, дуба, можевельника, сосни Веймутова. Парк при Голіцину обнесли глибокою канавою. Три тисячі овець мешкали в парку ущільнюючи його верхній шар ґрунту.
Восени парк був багатий на різновидності грибів, зокрема білі, маслюки, польські, шампіньйони, лисички, вішанки, опеньки та ряд інших їстівних та неїстівних грибів.
По середині парку велика впадина утворена двома ярами, там розмістилась ділянка бархату Амурського, жителі села називають його коркове дерево. Вище на схід - кошарище, де в часи Голіцина та Горчакова, були овечки.
В часи Горчакових парк було розширено, окультурено та доповнено рядом хвойних та листяних дерев.
Князь Горчаков К. побудував в кінці алеї будинок на власний смак з рисами середньовічного стилю, що було виявом розповсюдженого в ті часи романтизму, але з елементами електики.
У 1901 році силами жителів сіл Ташань, Пологи, Хоцьки, Мирське викопали перший ставок з островом. На острові розкинувся клен канадський сріблястий. Східний берег ставка теж обсадили кленами канадськими сріблястими.
У 1902 році було викопано другий ставок. Поруч було розбито ділянку грецького горіха. Тут же на північ та на південь від ставка виросли ділянки чорних горіхів, а на схід ділянка сірих горіхів. Поруч розкинулася посадка сосни кримської, сосни звичайної, ялини звичайної та сріблястої. На берегах ставка росли ялини сріблясті.


У ставках, як у першому так і в другому вирощували коропа, карася червоного річкового. У ставках було багато раків.
На схід від другого ставка у 1903 році викопали третій ставок. Це був найглибший ставок - до 6-ти метрів. Вода в ньому була дуже прозора. Північну і південну сторони, третього ставка, зайняли ділянки ялини звичайної. При князю Горчакову К. наглядачем за третім ставком був дід Битик. У цьому ставку були рідкісні породи риб. Дід Битик, як наглядач за ставковими рибами, підгодовував коропів та карасів та разом наглядав посадки ялини. Три роки копали ставки, а землю використали для побудови греблі через старе заболочене русло річки Супій. Ця гребля в дальнішому послужила як дорога до невеличкого ліска який називали Лукою. У Луці тримали мисливських собак. Собаки з луки не виходили, так як лісок з усіх сторін був омитий водою.
В кінці парку, ближче до села Горбані в південній частині парку, була вільна ділянка лісу, її зайняв суддя Переяславського повіту Романовський. Горчаков пропонував Романовському продати цю ділянку лісу, але той відмовився. Зараз ця ділянка і поле біля неї називаються Романовщина.
Крім листяних та хвойних дерев, а їх при Горчакову К. було більше ста, у парку росли різновидності кущів, це бузок, ялівець козачий, туя, бересклет, шипшина, бояришник, терен, черемуха біла, самшит, акація жовта, крушина ламка, жасмин, калина, барбарис, бузина, верболіз, живокіст, малина, ожина, а також верба біла, верба плакуча, груша, шовковиця. Парк в ті часи, маючи господарський догляд був багатий на такі рідкісні рослини як астрагал шерстисто-квітковий, сон-трава, горицвіт дволистий, ряст великий, калюжниця, біле латаття, глечики жовті, мати-й-мачуха, підсніжники, зірочка бліда.
Відносною цінністю парку є його незмінність і неповторність. Багатство парку - це птахи, в тому числі рідкісні: сиворакша, дятел червоноголовий, сойка, синиця ремез, бугай, вальдшнеп, очеретянка, соловей, кроншнеп, шпак, різновиди синиць. Парк і його околиці заселяють звірі: заєць русак, лисиця руда, куниця кам'яна і лісова, тхір лісовий, видра, бобер, ондатра, норка.
На території Ташанського парку відновлено колодязь, збудований в 1901 році. В повоєнні роки, в період боротьби з релігією, він був засипаний за вказівкою місцевих керівників.


Сукупність природних компонентів і зокрема структурних особливостей - це і є Ташанський парк - рідкісна і неповторна місцевість в Україні. Звичайно, що основна цінність парку - це дерева-екзоти, ландшафт, якісно відмінний від інших ділянок, три рукотворні ставки, викопані в різних точках парку.
Не дивлячись на те, що Ташанський парк функціонує як памятка садово-паркового мистецтва та підпорядкований Студениківському лісництву, сьогодні він недоглянутий. Ніхто ніяких робіт в ньому, навіть природоохоронних, не веде. Дуби-екзоти втрачають свою цінність, через нестачу догляду. Вони з року в рік всихають. Крім того, загинуло багато екзотичних дерев, які б могли ще довго своєю присутністю прикрашати Ташанський парк та милувати очі відвідувачам.

«Ташанський парк»
Ташанська сільська Рада
08460, Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Ташань, вул. Леніна, 7А
Тел.: (04467) 2-02-53, (04467) 2-02-42
mail@tashanpark.com
www.tashanpark.com

http://atur.com.ua/print.php?id=1524&ref=1

0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку