Пам’ятник Богдану Хмельницькому

Джерело

Пам'ятник гетьману Богдану Хмельницькому є найвідомішим пам'ятником Києва, своєрідним символом міста. Встановлений він на честь гетьмана Богдана Хмельницького, який увійшов в історію України як видатний полководець, державний діяч, що очолив повстання українського народу проти влади польської шляхти. Також відомий Богдан Хмельницький завдяки Переяславській Раді, яка зробила союзниками Московію та Україну.

У середині 19 століття в українських діячів культури виникла думка встановити пам'ятник Богдану Хмельницькому в Києві або Переяславі. Однозначної відповіді на запитання, кому першому спала на думку ця ідея, немає. Авторство ділять між собою два професори: Михайло Максимович таМикола Костомаров. Здійснення задуманого стало можливе завдяки Михайлу Юзефовичу, теж професорові, що був головою Київської археографічної комісії. Проект майбутнього монумента повинен був розробити дуже відомий у той час живописець і скульптор Михайло Микешин.

     Перший проект пам'ятника

Перший проект пам'ятника Богдану Хмельницькому був виконаний із грандіозним розмахом. На гранітному постаменті, за формою схожому на курган, на гарцюючому коні сидів гетьман. Під копитами коня передбачалося зобразити розпластане тіло ксьондза-єзуїта, покрите розірваним польським прапором, поруч лежали ланки розірваних ланцюгів. Збиті конем, що скакає, летіли зі скелі фігури польського пана-шляхтича, та еврейського орендаря. Унизу, перед скелею розташовувалися ще 4 фігури - сліпий кобзар і його слухачі: білорус, малорус, великорос і червоноросс. Барельєфи повинні були зображувати епізоди Битви під Збаражем і В'їзд війська Хмельницького в Київ.

Кошти на пам'ятник передбачалося зібрати по благодійній підписці, але пожертвування надходили погано. Політичні мотиви й недолік засобів привели до того, що композиція затвердженого пам'ятника стала набагато скромніше. Були відкинуті потоптаний польський прапор і антисемітський тематика, заодно зникли з пам'ятника фігури кобзаря, його слухачів, а також барельєфи.

Морське відомство пожертвувало на будівництво пам'ятника 1600 пудів (25,6 т.) старої корабельної міді. В 1877 році, нарешті, була виготовлена гіпсова модель, а в 1879 році в Санкт-Петербургу, на ливарно-механічному заводі Берда, при участі скульпторів Пия Адамовича Велионского й Артемія Лаврентійовича Обера, композицію відлили з металу.

Місце для установки пам'ятника гетьману Богдану Хмельницькому визначилося після довгих суперечок - було вирішено, що це буде Софійська площа. Але зненацька з Петербурга прийшла заборона. Справа в тому, що пам'ятник, установлений на Софійській (Софиевской) площі, розташовувався б між вівтарною стіною Київського Софійського (Софіївського) собору та Михайлівським Золотоверхим собором. Орієнтована статуя була так, щоб гетьманська булава була спрямована з погрозою убік Польщі. Відповідно, виходило так, що кінь Богдана Хмельницького був звернений хвостом до вівтарної стіни Софійського собору, і саме це будуть бачити замість християнської святині численні прочани, що прямують до собору. Крім того, закривався вид на собор з боку Михайлівського монастиря й Хрещатика. Це обурило київське духівництво, і воно написало скаргу в Синод.

Вісім років простояв готовий пам'ятник Богдану Хмельницькому у дворі Старокиївської поліцейської ділянки, тому що грошей на будівництво гранітного постаменту не вистачило. Кияни жартували, що гетьмана заарештували за те, що "прибув без пашпорта". Нарешті, в 1886 році з міської скарбниці було виділено 12000 рублів, а Київська міська управа віддала для пам'ятника 30 кубічних сажнів граніту, які залишилися від будівництва опор Ланцюгового моста, після чого архітектор Володимир Миколаїв спроектував і побудував постамент для пам'ятника. Київський архітектор працював безкоштовно, а гроші, які вдалося заощадити, витратив на встановлення огорожі з ліхтарями навколо пам'ятника.

Щоб не ображати почуття віруючих, скульптурну композицію розвернули, після чого булава стала загрожувати скоріше убік Швеції, чому убік Польщі. Всупереч загальній думці, убік Москви булава не була спрямована ніколи. Про причетність до Росії говорили лише написи на постаменті: "Прагнемо під царя східного, православного" і "Богдану Хмельницькому єдина неподільна Росія". В 1919 і 1924 роках ці написи перемінили на "Богдан Хмельницький. 1888", яка збереглася по наші дні.

11 липня 1888 року, під час святкування в Києві 900-річчя хрещення Русі, пам'ятник Богдану Хмельницькому був остаточно встановлений і освячений.

Сам пам'ятник Богдану Хмельницькому робить сильне враження своєю динамічністю. Начебто вершник, на повному скаку осадив коня, щоб звернутися до народу. Досить точно передана портретна подібність із прототипом, а також деталі одягу. Постамент скульптурної композиції відносно невисокий, крім того, вона доступна для кругового огляду, що дає можливість докладно розглянути всі деталі композиції, які пророблені дуже ретельно.