Гуморист і сатирик

Зображення користувача valka1000.
  • Атрибуты:
    • Рекомендации
  • Теги:
    • Плита (Стела),
    • Пам'ятники

Оцінка: +7 / 2 учасники / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаМиколаївська областьКазанка
Опис

Гуморист і сатирик
ГЛАЗОВИЙ ПАВЛО ПРОКОПОВИЧ

Джерело

Заслужений діяч мистецтв України, лауреат премій ім. Остапа Вишні, П. Сагайдачного, І. Нечуя-Левицького, Наталії Забіли, поет-сатирик Павло Прокопович Глазовий народився 30 серпня 1922 року в с. Новоскелеватка Казанківського району в родині селянина Прокопа Павловича, в якій крім Павла були сестри Марія, Любов і брат Олексій. У Новоскелеватці пішов до школи. У тридцятих роках після колективізації сім'я Глазових переїхала до Кривого Рогу. 
Павло Прокопович навчався у Новомосковському педагогічному училищі, вчителював у с. Кірове Щорсівського району. Навчався у військовому училищі міста Орші в Білорусії. Учасник Великої Вітчизняної війни, був в діючій армії з 1941 р. по 1946 р. Захищав Ленінград, пережив блокаду, має бойові нагороди. 
Після служби в армії продовжує навчання у Київському педагогічному інституті. Друкується з 1940 р., виступає як гуморист і сатирик. Працює переважно у жанрах співомовки, віршовані гуморески, байки. Павло Прокопович одинадцять років працював заступником головного редактора журналу "Перець", пізніше заступником головного редактора журналу "Мистецтво". За досягнення в літературній творчості П. П. Глазового нагороджено державними відзнаками. Лауреат премії Петра Сагайдачного 1966 року. З 1968 р. - член Спілки письменників СРСР. 
За роки своєї творчої діяльності Павло Прокопович підготував більше 20 збірок гумору та сатири. Він автор поеми "Слався, Вітчизно моя!" (1958), книги "Великі цяці" (1956), "Карикатури з натури" (1963), "Коротко і ясно" (1965), "Що б вам весело було" (1967), "Мініатюри та гуморески" (1968), жартівлива поема "Куміада" (1969), "Байки та усмішки" (1975), "Весела розмова" (1979), "Хай вам буде весело" (1981), "Сміхослов" (1982), "Вибрані усмішки" (1992), "Веселий світ і чорна книга" (1993), "Сміхослов" (1997), "Байкографія" (1997). Павло Прокопович - автор ряду книжок для дітей: "Пушок і дружок", "Про відважного Барвінка та Котика-Дзвоника", "Іванець-Бігунець", "Перченя". Багато творів П.П. Глазового друкувалося на сторінках газети "Червоний прапор", "Голос Казанківщини". 
30 серпня 2007 року до 85 річчя з дня народження автора в Києві вийшла в світ книга Павла Глазового "Сміхологія". В книгу ввійшли 900 кращих творів автора, гострий та влучний гумор яких принесе насолоду навіть найвибагливішому читачеві. Павло Прокопович своєю дбайливою рукою підготував твори до книги, та нажаль видана була вона тільки в 2007 році. 
П.П. Глазовой зробив значний внесок і в детячу літературу. Він автор 8 дитячих книжок. 
Вагомий внесок П.П. Глазового в українську літературу відмічено орденом “За заслуги” (1997). 
Лауреат премії ім. Остапа Вишні 1988 року за книгу “Сміхологія”. Перший лауреат премії ім. Петра Сагайдачного 1996 р. В данную пам'ятку включені основні твори письменника і статі про його творчисть. 
Павло Прокопович мешкав у м. Києві, підтримував тісні зв'язки зі своїми земляками, дарував свої книжки бібліотекам району. 
У 1992 р., в рік свого 70-літнього ювілею Павло Глазовий відвідав своїх земляків, рідне село Новоскелеватку, Казанківський район. З великим успіхом пройшли його зустрічі в Казанці - "Усмішки в Казанці, Дмитро-Білівці, Каширівці". Виступав Павло Прокопович на засіданні літературного клубу "Світоч" центральної районної бібліотеки, на якому були присутні шанувальники його творчості, ті, кому не байдужий гумор, читачі бібліотеки, школярі. 
31 жовтня 2004 року вранці з Києва долинула звістка - напередодні помер Павло Прокопович Глазовий. Рівно 2 місяці тому, 30 серпня, вітали його з 82-м днем народження і неначе нічого не віщувало горя. На початку жовтня сміялися на обласному конкурсі "Усмішки Глазового", переглядали відеофільм про святкування його 80-річчя (конкурс проходив на базі Казанківського районного будинку культури). 
У його слово було могутньою зброєю - гострою, влучною, дошкульною. Було і назавжди залишиться в арсеналі нашого поступу, тяжкого, але нездоланного поступу вперед, до кращого життя. Його світлий образ, його усмішка, його народне слово залишаться з нами назавжди, бо він поет воістину народний. 
Двотомник Павла Прокоповича "Велика сміхологія" закінчується таким віршем: коли у мене на могилі, Чудесний виросте будяк, Хотів би я, щоб друзі милі Про мене згадували так: Ти пам'ятаєш Глазового? Невже забув? Це ж той Павло, Який життя прожив для того, Щоб людям весело було. 
І ось пішов він від нас назавжди, за межу вічності... Вічна пам'ять і вічна любов нашому славетному землякові, хай буде йому пухом тепла земля українська. 
На жаль, хатина де жив Павло Прокопович Глазовий не збереглась, та на тому місці було встановлено гранітний пам'ятник на якому було викарбувано слова: "На цьому місці знаходилась хата родини Глазових, в якій 30 серпня 1922 року народився відомий поет-сатирик, корифей української сатири та гумору П.П. Глазовий" 
А в 2007 році, в смт Казанка, Миколаївської області встановлено памятник П. П. Газовому (1922-2004 рр.) на якому викарбувано напис: "Корифею української сатири та гумору, земляку Павлу Прокоповичу Глазовому від вдячних нащадків" та слова великого поета: 

Я так люблю веселий сміх,

Веселий сміх, що гріє всіх!

Переливаю в слово радість,

Яку в душі своїй зберіг.

І я щасливий, що пишу Хорошим людям на потіху.

Ловлю в очах іскрини сіму І довго в серці їх ношу"

 

 

Джерело

 

 

 

 

Звіти
Зображення користувача Orlan.
1 Фото
Orlan
Зображення користувача dombrovskii_a.
1 Фото
dombrovskii_a
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку