Храм Петра і Павла в Мойсівці

Зображення користувача A.G.
  • Атрибуты:
    • Особенности кеша
  • Теги:
    • Памятник архитектуры,
    • Культові споруди,
    • Больше 100 лет,
    • Церковь,
    • Пам'ятники

Оцінка: +3 / 1 учасник / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЧеркаська областьМойсівка
Опис
Ішов 1738 рік. На території сучасної Мойсівки вже є два населенні пункти – хутір Мойсеєвський і дєрєвня Погреби. Генерал-поручик, воєнний комендант міста Переяслава Микита Юрієвич Трубецькой (1699-1764рр.) насильно купує у власниці Марії Кохно землі на лівобережжі Чумгака й оселяє на території сучасного села третє поселення, яке до 1981 року в документах називається хутір Трубецького, “На выщеписаной покупной земле к деревне Погребы”. У 1740-х роках на кошти Трубецького було збудовано на хуторі невелику дерев'яну церкву Різдва Іоанна Хрестителя – першого храму в окрузі.
Під час перепису населення 1765-69 рр. в хуторі Трубецького при церкві вже є “школа, хата мазана нова к жылью годная, в оной хате живет причетник дяк Денис Волевач”.
1796 року землі сучасної Мойсівки, Петропавлівки, частина Погребів, Андріївка, Гай стають власністю дійсного статського радника П. Волховського.
У 1797-1804 роках ведеться будівництво храму Петра і Павла. Ім'я архітектора на сьогодні невідоме, однак подібні споруди, починаючи з XIV століття будувалися на території Сербії, Румунії, Буковини, Поділлі. За основу взято принцип трьохпелюсткового центричного храму з боковими напівкруглими баштами.
До основного об'єкту храму було прибудовано квадратну майже 18 метрову  дзвіницю, яка підкреслювала головний хід. Перший ярус дзвіниці служив притвором у храмі. В одній з прибудов башти – з північної сторони знаходилися гвинтові сходи, які вели на хори і на другий ярус дзвіниці – власне дзвіницю. Центральний об'єм храму – сферичний з чотирма круглими вікнами. В  південної напівкруглої башти, де знаходився вівтар, були різниця і паламарня, у вигляді круглих башт. Головна баня церкви була увінчана башенькою з перекриттям.
Храм було збудовано в готичному стилі, для міцності розчину додавалися курячі яйця. Інтер'єр церкви розписаний рослинним орнаментом із зображенням святих. Де живопис був відсутній, там стіни були відштукатурені і побілені в білий колір.
Вузькі стрілчасті вікна і елементи декоративного убранства свідчать про те, що за часів Петра і Тетяни Волховських їх придворна церква була католицькою, а не православною, оскільки й самі господарі Мойсівки були латинського віросповідання.
У 1852 році імператор Микола І віддав указ “Об исправлении католических костелов и церквей, находящихся в помещичьих имениях, в православные церкви». За даними Ведомости 1868 – 1890 років «церковь в селе Мойсевка была капитально исправлена с расширением боковых пристроек».
Двадцятидвох метровий красень-храм увінчувало 9 хрестів. Зявилися класичні елементи на фасадах храму, які прикривали готичну основу – фріз із пальмет, спіральний орнамент над дверима, ліпні розетки. Біля бокових дверей зявилися чотирьохколонні галереї з елементами іонічног оордену, які завершувалися фрізом з рослинним орнаментом. Восьмико- лонна гелерея біля центрального входу завершувалась балконом з деко- ративним фрізом з пальметами. Фасади були відштукатурені штукатуркою рожевого кольору.
Неподалік храму по периметру церковного подвір'я стояло 4 каплички. Ліворуч від вівтаря стояла каплиця-усипальнипця подружжя Волховських, поруч розміщався церковний архів і церковна бібліотека.  Праворуч від воріт стояла каплиця, в якій мешкала церковна сторожа, а ліворуч знаходився весь церковний інвентар. На території церковного подвір'я ліворуч від вівтаря знаходилось невеличке кладовище, де покоїлися Волховські, економка К.А. Шейдеман, власник села Степанівки Ракович, дружина одного зі священників. Все церковне подвір'я було огороджене цегляною огорожею з вмурованими металевими гратами. Ворота були масивні, гратовані. По обидва боки від них стояло по одній колонній арці. Так храм Петра і Павла з катольцького став православним.
До мойсівського приходу тепер належали Мойсівка, Погреби, Степанівка, Каївка, Петропавлівка, хутори Прохоровича і Шрамківський, Андріївка, Гай. Населення на приході становило 1696 душ чоловічої статі та 1671 душа жіночої статі.
Настоятелем церкви був отець Андрій Монжевський, який отримував жалування 140 р. в рік. У храмі служило два псаломщика – Григорій Питецький із жалуванням 53р. в рік і Гаврило Орлов із жалуванням 36р. в рік. Старостою церкви був селянин Леонтій Приймак. На території приходу були школа грамотою, дім для квартири священика, три земські школи.
Приміщення храму Різдва Іоанна Хрестителя з часом постаріло та вже і не відповідало сучасним вимогам. Для такого великого приходу воно було занадто малим. А тому ще деякий час воно служило часовнею, де відспівували покійників, а потім із закриттям кладовища, яке знаходилося біля храму, його розібрали.
Трагічним для храму стало ХХ століття.
В 1909 році маєток Волховських переходить до земства, де було влаштовано земську школу, телефонну станцію і квартири піл житло.
В 1919 році маєток було зруйновано активістами села Мойсівки.
І в цей же рік було закрито храм і частково зруйновано: було звалено два шпилі з південної сторони, скинуто додолу хрести, знищено архів і бібліотеку. Восени 1922 року храм у Мойсівці почав діяти. Віденовлено 5 хрестів. Храм діяв 10 років.
З 1932 по 1942 роки храм знову стояв закритим. З 1942 по 62 храм діяв, настоятилем був о. Ілля Дерімов.
В 1962 році було закрито храм Петра і Павла в с. Мойсівка. Після закриття приміщення служило зерносховищем, знову було знесено 2 каплички і огорожу.
14 квітня 1973 року храм було підпалено. Після пожежі штукатурка від стін відпала, а живопис загинув. Згорів колонний іконостас, згоріли дерев'яні підлога і частково хори.
В 1984 році було проведено обстеження залишків храму.
У 1989 – 1990 було складено проект реставрації храму. У січні 1991 року було відкрито тимчасове приміщення церкви Петра і Павла, настоятелем храму став о. Іван Луцьків. Під приміщення храму було виділено приміщення сільської школи 1929 року побудови.
У 1993 році власними силами у Мойсівці розпочато реставраційні роботи, було вкрито дзвіницю і зведено покрівлю всього храму, встановлено 5 хрестів на банях церкви.
Храм Петра і Павла стоїть на околиці Мойсівки у розмаїтті кленів і акацій. Памятає храм той час, коли до його стін підходили Шевченко, Афанасьєв-Чужбинський, Є.П. Гребінка, родини Закревських, Капністів, Тарновських, Марковичів, Рєпніні-Волконські. Пізніше до його стін приходила Марієтта Шагенян. Сюди приходили поети М. Масло і В. Симоненко.
18 лютого 1992 року рішенням черкаської облради народних депутатів, приміщення церкви повернули у власність віруючих УПЦ.
2005 року пам'ятка архітектури національного значення (охоронний №1714) в с. Мойсівка Драбівського району включено до державної програми “Золота підкова Черкащини”.
Київським інститутом “УкрНДІпроектреставрація” розроблена проектно-кошторисна документація на реставрацію пам'ятки.
У Мойсівці стоїть храм, чекаючи того часу, коли на його дзвіниці урочисто задзвонять дзвони, скликаючи прихожан на спільну молитву, а під склепінням у намолених століттями стінах розіллється урочисто і піднесено “Слава Всевишньому Богу і на землі мир”.
Як дістатися до точки: 
З траси Київ-Харків на межі Київської та Полтавської областей не пропускаємо правий поворот на Кононівку (Драбів, Черкаси). 5 км вбитої вибоїнами дороги – і ви потрапите в селище Шрамківка. В центрі селища тримаємося дороги, що прямує лівим берегом річки. Декілька кілометрів, і ви у Мойсівці. Церква знаходиться на протилежному кінці села.
Звіти
Зображення користувача Декабрь.
1 Фото
Декабрь
5
Ваш голос: Ні Рейтинг: 5 (1 голос)
Збір матеріалів

Повернутися до початку