Миколаївський храм селища Буди

Зображення користувача Tan-Tol.
  • Атрибуты:
    • Препятствия и опасности
  • Теги:
    • Культові споруди,
    • Церковь (разрушена)

Оцінка: +23 / 5 учасників / 2 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаХарківська областьБуди
Опис

Джерело_1, джерело_2, джерело_3

Історія селища Буди тісно пов'язана з Будянським фарфорофаянсовим заводом (у минулому - фабрика М.С.Кузнєцова). Оскільки православ’я було домінуючою релігією у Російській імперії, адміністрація фабрики запропонувала волосній владі  збудувати християнську церкву на території колишнього центру села – так званих Могилках. Невідомо, чому відмовили М.С. Кузнєцову. Тому церква була збудована в новій частині села, де мешкали в основному росіяни. Будянам можна було приходити на службу, але не дозволялося відправляти в ній нотаріальні обряди .

На Грабілівці (сучасна назва вулиця Першого травня) на кошти «Товарищества М.С. Кузнецова»  за участі службовців та робітників фабрики  і в пам’ять «Священного коронования Их Императорских Величеств»  за проектом головного єпархіального архітектора В.Х. Нємкіна (записано від О.Ю. Лейбфрейда у 1997 р.) було відкрито у неділю 13 жовтня 1902 р. храм на честь Святого Миколи Чудотворця. Освятив його Високопреосвященний Флавіан, Архиєпископ Харківський і Ахтирський разом з Преосвященним Стефаном, Єпископом Сумським.

Спорудили церкву і при ній дзвіницю, огорожі не було, для померлих окремо існував цвинтар на землях селян, парафіян Катеринівської церкви села Комарівка.

Чудове враження справляв храм, збудований на відкритій високій місцевості. Будянська церква була красива і багата. Товариство М.С. Кузнєцова не скупилося на гроші для храму. Навіть із старих фотографій видно, яким розкішним був іконостас.

Для того, щоб його установити, спеціально із Твері в лютому 1902 р. прислали фахівця Миколу Шарапова. В газетах писали, що іконостас був виготовлений із рожевої та блакитної майоліки, з тонкими прикрасами та гарним живописом. Комітет замовляв художнику А.І. Залипіну писати місцеві ікони на свій власний розсуд. У храмі висіла люстра на 200 свічок. Усередині церква була оздоблена ліпленням, стіни і стеля росписані образами святих апостолів, на підлозі лежали керамічні кахлі. Підвал опалювався. Вхід до церкви починався з великого ганку зі сходами на три сторони. На дзвіниці було 12 маленьких і один великий дзвін.

Церква була збудована із цегли таких розмірів: довжина –  26 см, ширина – 13 см, висота – 7 см, яка вироблялася на будянському цегельному заводі М.С. Кузнєцова.

У 1904 р. прихожан у церкві було 493 чоловічої і 498 жіночої статі; крім того «раскольников австрийського толка» 177 чоловічої і 161 жіночої статі.

У 1904 р. священником церкви був студент семінарії Іоан Торанський.

З 1905 р. настоятелем Свято-Миколаївського храму в Будах був священик Петро Олексійович Шебатинський. Ймовірно настоятелем старообрядницької церкви, що була на території фабрики, був міщанин міста Дмитрів Московської губернії Василь Іванович Клятов. Є відомості, що у 1920-ті роки настоятелем храму був  о. Стефан.

Церкву закрили у серпні 1930 р. У той час священиком був Олександр Степанович Назаренко. Група будянських активістів-комуністів зняли й кинули на землю спочатку 12 малих дзвонів, що важили 25-30 кг, обережно зняли великий, що важив більше тони й кинули його з висоти 20 метрів на ганок церкви. Зняті дзвони підводами перевезли на подвір’я Будянського фаянсового заводу, а потім здали до харківської контори «Вторцветмет». Кажуть, тих, хто особливо старався, спіткала лиха доля. У приміщенні церкви відкрили клуб імені Карла Маркса. Під час окупації селища німецькими і угорськими військами у 1941-1943 роках, церква була у кімнаті на другому поверсі приміщення колишнього керамічного технікуму, яке згодом стало заводським гуртожитком, а з 2004 р. це відремонтоване приміщення є Будянським технологічним ліцеєм (вул. Пушкіна, 18).

З середини 1950-х років від церкви не лишилося і сліду. Збереглися лише будинок священика і диякона (сучасне приміщення Будянської селищної ради за адресою пров. Садовий, 1) та будинок сторожки, які стояли осторонь. Будинок селищної ради капітально відремонтовано у 2004-2005 роках і він втратив свою автентичність. Сторожка, у якій після війни навчалися деякий час учні Будянської середньої школи № 1, з 1950-х до кінця 1990-х років працювала продовольча крамниця, являє собою напівзруйнований одноповерховий будинок з червоної цегли. З 1946 р. будяни ходили до Свято-Духівської церкви у місто Південне (вул. Жовтнева № 56).

5 березня 2008 р. за ініціативою клубу «Краєзнавець» районного центру дитячої та юнацької творчості Харківського району на східній стіні будівлі сторожки відкрито й освячено протоієреєм місцевого Свято-Озерянського храму о. Петром (Пилипчуком) меморіальну дошку з чорного граніту (розміром 800х400х20) з малюнком Свято-Миколаївської церкви. Текст дошки з малюнком: «Україна. Сторожка Свято-Миколаївського храму при фабриці «Товарищества М.С. Кузнецова», споруджена за проектом головного єпархіального архітектора В.Х. Нємкіна, освячена 13 жовтня 1902 р. Історична пам’ятка. Охороняється законом». Меморіальную дошку виготовлено і встановлено на кошти, надані міжнародним благодійним фондом «Фонд Олександра Фельдмана».

Сторожка, як об’єкт культурної спадщини, була виявлена у 2006 р. Т.М. Безруковою. На засіданні Консультативної ради з охорони культурної спадщини при управлінні культури і туризму облдержадміністрації від 24.06.2008 будівля сторожки запропонована для внесення до Державного реєстру нерухомих пам’яток України (наказ  № 249 від 22 липня 2008 р.). Відповідно до статей 5, 14, 32 Закону України «Про охорону культурної спадщини» наказом міністра міністерства культури і туризму України В. Вовкуна занесено до Державного реєстру нерухомих пам’яток України за категорією місцевого значення шість об’єктів культурної спадщини селища Буди Харківської області, серед них і сторожка колишнього Свято-Миколаївського храму, якій надано статус «Пам’ятка архітектури та містобудування, історії» (наказ № 521/0/16-09 від 13.07.2009).

Сьогодні треба терміново зробити консервацію сторожки. Коштує це майже 10 000 грн. Йде робота про виготовленню документації по реставрації об'єкта.

(Автор статті - Тетяна Безрукова
Адреса статті :
http://budy.adinfobiz.com/index.php?option=com_content&view=article&id=149:2010-10-21-13-18-13&catid=41:frontpage)

Ось що залишилося від храму. Такою побачили сторожку ми:

Поруч зы сторожкою встановлено пам'ятник жертвам Голодомору.

Звідси добре видно велику суцільну тріщину. Будьте обережні!

Як дістатися до точки: 
Автобусом Харків - Буди.
Звіти
Зображення користувача butilkavodi.
1 Фото
butilkavodi
Зображення користувача dombrovskii_a.
5 Фото
dombrovskii_a
Зображення користувача Vikont.
1 Фото
Vikont
Зображення користувача фейтимофей.
1 Фото
фейтимофей
Зображення користувача galdor.
1 Фото
galdor
0
Ваш голос: Ні

Повернутися до початку