Свято-Покровська церква. с. Нові Петрівці

Зображення користувача dombrovskii_a.
  • Теги:
    • Культові споруди,
    • Церковь

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаКиївська областьНові Петрівці
Опис

Свято-Покровська церква. с. Нові Петрівці


Будувалась з 1902 по 1910 рік коштом громади села. Розрахована на 1500 чоловік. Організатором будівництва був священик Кукулевський. Кожен двір обкладався податком і кожен дорослий мешканець мав відпрацювати на будівництві або дати коней для вивозу з заводу цегли на будівництво церкви. Більшість же мешканців носили з заводу, який був на березі Дніпра, цеглу на власних плечах.

Технології будівництва мали свої секрети. Особливо цікавим був рецепт приготування розчину, яким скріплювались цеглини. Зокрема, до великої ями зносили яйця, закладали великого забитого бика, додавали вапно. Ця суміш вистоювалась певний час, а коли маса в ямі ставала однорідною її вимішували і це вже був розчин на якому клали цегляний мур.

Стіни церкви надто міцні і грубі, в центральній частині до вівтаря досягають 1 метр. Іконостас і розпис у церкві були дорогими і красивими.

З початком війни церкву грабують, а церковне майно зникає. Сама церква була наскрізно пробита снарядами в декількох місцях, а куполи - геть знесені.

По закінченню війни церкву лишили в такому напівспотвореному стані, розмістивши у ній склад солі місцевої споживкооперації. На церкві виросли берези і звили гнізда лелеки.

Навколо відроджувалось село. У 1965 році зведено будинок культури на 400 місць, побудовано перше кафе, магазини.

В 1974 році картина занедбаної церкви на фоні новобудов не сподобалась партійному керівництву України, яке проїжджало цією дорогою до Прип'яті на будівництво Чорнобильської АЕС, тому було прийнято рішення про знесення церкви як непотрібної споруди. Але розібрати стіни виявилось не під силу й приймається рішення про реставрацію будівлі під музей війни.

В 1975 році приступили до капітального ремонту й переоблаштування церкви. Водночас замовляється полотно-діорама "Битва за Київ. Лютізький плацдарм 1943 рік". На все це були виділені великі кошти. Лише реставраційні роботи обійшлись у 750 тис. карбованців. Страхова оцінка полотна - 100 тис. карбованців. У якості музею приміщення церкви використовувалось з 1980 до 1992 року.

На прохання громади села приміщення церкви у 1992 році було передане українській православній церкві. Полотно діорами і інші експонати були перенесені в нове приміщення музею-діорами, який відкрився 3 листопада 1993 року на території Пам'ятника-музею визволителям м. Києва.

Строилась с 1902 по 1910 год средства общины села. Рассчитана на 1500 человек. Организатором строительства был священник Кукулевський. Каждый двор облагался налогом и каждый взрослый житель должен отработать на строительстве или дать лошадей для вывоза с завода кирпича на строительство церкви. Большинство же жителей носили с завода, который был на берегу Днепра, кирпич на собственных плечах.

Технологии строительства имели свои секреты. Особенно интересным был рецепт приготовления раствора, которым скреплялись кирпичи. В частности, в глубокую яму сносили яйца, закладывали большого забитого быка, добавляли известь. Эта смесь вистоювалась определенное время, а когда масса в яме становилась однородной ее вымешивали и это уже был раствор на котором клали каменная стена.

Стены церкви слишком крепкие и грубые, в центральной части к алтарю достигают 1 метр. Иконостас и роспись в церкви были дорогими и красивыми.

С началом войны церковь грабят, а церковное имущество исчезает. Сама церковь была насквозь пробита снарядами в нескольких местах, а купола - вон снесены.

По окончании войны церковь оставили в таком напивспотвореному состоянии, разместив в ней состав соли местной потребкооперации. На церкви выросли березы и свили гнезда аисты.

Вокруг возрождался село. В 1965 году возведен дом культуры на 400 мест, построено первое кафе, магазины.

В 1974 году картина заброшенной церкви на фоне новостроек не понравилась партийному руководству Украины, которое проезжало по этой дороге в Припять на строительство Чернобыльской АЭС, поэтому было принято решение о сносе церкви как ненужной сооружения. Но разобрать стены оказалось не под силу и принимается решение о реставрации здания под музей войны.

В 1975 году приступили к капитальному ремонту и переоборудование церкви. Вместе заказывается полотно-диорама "Битва за Киев. Лютежский плацдарм 1943". На все это были выделены большие средства. Только реставрационные работы обошлись в 750 тыс. рублей. Страховая оценка полотна - 100 тыс. рублей. В качестве музея помещение церкви использовалось с 1980 до 1992 года.

По просьбе общины села помещение церкви в 1992 году было передано украинской православной церкви. Полотно диорамы и другие экспонаты были перенесены в новое помещение музея-диорамы, который открылся 3 ноября 1993 на территории Памятника-музея освободителям Киева.

Источник

0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку