MEG_1978 посетил(а) "Малые ГЭС Украины. Бабушка гидроэнергетики."

У 1928 році у селищі Велика Олександрівка на річці Інгулець було засновано першу на півдні України гідроелектростанцію малої потужності, яку з березня 1939 року очолив мій дід Маловічко Андрій Григорович. На посаді директора гідроелектростанції він пропрацював до серпня 1941 року. 

17 серпня 1941 року в числі 2668 великоолександрівців мій дід пішов на фронт захищати Батьківщину. А вже 28 серпня гітлерівці зайняли Велику Олександрівку. 

Наказом Народного Комісара Оборони СРСР від 1941 року №64/пз мій дід отримав звання молодший політрук та направлений для проходження служби на посаду політрука мотострілецької роти 664 мотострілецького полку 264 мотострілецької дивізії 9 Армії Південно-Західного фронту.

22 вересня 1941 року під час бою в місті Каховка він був контужений та направлений до евакогоспіталю №4106 м. Орджонікідзе Ташкентської області.

Через декілька днів в боях під селищем Чорнянка Херсонської області дивізія була майже повністю знищена та розформована. Рештки дивізії у складі 9 Армії були перепідпорядковані Південному фронту. 

Після госпіталю 1 грудня 1941 року молодший політрук Маловічко А.Г. був направлений для подальшого проходження служби до 44 мотострілецького полку 25 мотострілецької дивізії Ленінградського фронту.

29 грудня  1941 року в бою під станцією Кіріши Ленінградської області мій дід отримав тяжке поранення в ногу та був направлений до евакогоспіталю №3147 м. Молотов (нині Перм).

Поранення мало свої наслідки і після тривалого лікування молодший політрук Маловічко А.Г.  на фронт вже не повернувся.

8 липня 1942 року він був звільнений з військової служби у запас через інвалідність та залишився у м. Молотов працювати у Міськпромсоюзі на посаді заввиробництвом до квітня 1944 року. 

У квітні 1944 року молодший політрук запасу Маловічко Андрій Григорович повертається у рідне селище Велика Олександрівка, де відновлюється на посаді директора Великоолександрівської гідроелектростанції, з якої пішов на фронт. Після окупації селища гітлерівцями гідравлічна частина електростанції знищена, тому  він з односельцями приступає до переведення генераторів на дизельне пальне і вже наприкінці 1944 року електростанція запрацювала як теплова та дала світло селянам, які повернулися для відновлення зруйнованих домівок.

Електростанція пропрацювала до 1958 року.

На теперішній час у приміщенні колишньої електростанції розташована дитяча спортивна школа.

А кілька років тому за підтримки іноземних інвесторів ГЕС відновлена та продовжує виробляти електроенергію.

Доречі. на старому металевому мосту збереглися штампи з орлом та свастикою, а також написи на німецькій мові. Ми дітьми ходили дивитися на них.