Пам'ятник винахіднику гасової лампи в м.Львові

У 1853 році, у Львові працівники аптеки Петра Міколяша "Під золотою зіркою", Ігнатій Лукасевич та Ян Зег розробили методику дистиляції й очистки нафти. Тепер можна було розпочати виробництво гасу, або "нової камфіни", як називав гас Лукашевич. У грудні 1853 року вчені отримали австрійський патент. У цьому ж році Зег відкрив у Львові перше невелике нафтопереробне підприємство.

Лукашевич продовжив досліди з нафтою. Взявши за основу оливну лампу, він застосував гас, як пальне для освітлення. Перші досліди з гасовими лампами призводили до потужних вибухів у лабораторії.

Залучений до роботи над лампою бляхар Адам Братковський удосконалив винахід пристроєм регулювання ґноту та скляною оболонкою. Лампа стала безпечнішою, та працювала без кіптяви. Перша лампа була схожою на олійну, але мала більший резервуар, виготовлений із товстої бляхи, а верхня частина — зі слюди.

У березні 1853 року така лампа освічувала вітрину аптеки "Під золотою зіркою" (тепер аптека на вул. Коперника, 1). А 31 липня того ж року хірург львівського міського госпіталю Загорський зробив першу термінову нічну операцію завдяки гасовим лампам, які освітлювали операційну. Згодом гасова лампа була представлена на міжнародній виставці в Мюнхені, винахід був відзначений спеціальною грамотою.

Гасова лампа почала широко використовуватись спочатку в Австрії. У Відні гасовими лампами освітили вокзал та шпиталь, після чого за нею закріпилася назва "віденська лампа".

Згодом в Сполучених Штатах на численні пристрої до лампи та її вдосконалення було видано близько 50 патентів. Після цього в дещо зміненому вигляді лампу стали великими тиражами випускати в Америці. Звідтам її почали експортувати в Європу. Саме тоді гасова лампа заповнила міські будинки, сільські садиби та провінційні міста. У той час її називали "американська лампа".
Посилання наджерело тексту