м.Львів. Кам'яниця Єльонківська

Будинок наріжний, головним фасадом виходить на пл. Ринок, 22, бічним видовженим — на вул. Галицьку. Збудований 1893 року на місці середньовічної кам’яниці Єльонківської, включивши її пивниці. Вирізняється архітектурою в стилі історизму. Рішенням Львівського облвиконкому № 130 від 26. 02. 1980 р. будинок включено до місцевого реєстру пам’яток під Ох. № М-256.

Історія

ХIVст. — зведення фахверкового будинку з мурованими пивницями.

XVI ст.— зведення мурованої кам’яниці.

1781 рік — зведення межової стіни.

1770-і роки — перебудова Єльонківської кам’яниці.

1894 рік — зведений сучасний будинок (арх. М. Фехтер).

Сучасний будинок споруджений на місці кам’яниці Єльонківської, названої на честь родини Єльонків (Jelonki), які були її власниками у середині XVI ст. Бічний фасад, за реєстром 1767 року, мав 54 і чверть ліктя. 1558 року кам'яницею володів Павло Єльонек (Paweł Jelonek), який на час епідемії чуми в цьому році виконував обов'язки бурґомістра. З його іменем пов’язана романтична історія, що трапилася у 1580 році. Будучи жонатим і батьком двох дітей, він закохався в молоденьку доньку львівського райці Валентина Вільчека(Walenty Wilczek) Анну. У той самий час молоденькою Вільчківною захоплювався молодий італієць з Флоренції Урбан делла Ріпа Убальдіні (Urban della Ripa Ubaldini). Коли на весіллі львівської міщанки Анни Ленцької (Anna Łęcka)обоє чоловіків прагнули запросити до танцю Анну Вільчківну, донька райці віддала перевагу молодому енергійному італійцеві, що дуже образило Єльонка і він у пориві ревнощів дав ляпаса в обличчя Урбану Убальдіні. У відповідь італієць завдав своєму львівському суперникові смертельного удару шпагою. Італійця Убальдіні, як флорентійського шляхтича, що не підлягав міському судові, виправдали.

Упродовж років у кам'яниці Єльонківській неодноразово змінювалися мешканці. У XVIII ст. її посідали Маєрановські(Majeranowscy) та Шліхтини (Szlechciny), частину займав кушнірський цех. В другій половині XVIII ст. кам’яниця належала катедральному латинському каноніку Стефанові Мікульському (Stefan Mikulski). 1776 року Мікульський відступив кам’яницю ювелірові Роху Каріє (Roch Karie) за 10 000 зол. 1781 він і його сусід Франциск Новаковський(Franciszek Nowakowski) (конскр. № 240) побудували спільну межову стіну. Можливо, Каріє у той самий час перебудував свій дім, позаяк після його смерти 1803 року вартість кам’яниці становила вже 19 980 зол. ринських. Тоді згадується контрфорс від вул. Галицької, там же один вхід до пивниці, другий — зі сіней. Від площі Ринок дах закривав високий аттик чи, може, фронтон з трьома металевими хоруговками на кам’яних постаментах. До кінця XIX ст. кам’яниця була триповерховою, оздобленою пілястрами і пишним міжповерховим карнизом. Сучасний будинок зведено 1894 року за проєктом архітектора Міхала Фехтера (Michał Fechter), затвердженим 30 червня 1893 року, а 5 січня 1895 року власник отримав дозвіл на проживання у ньому. У міжвоєнний період тут містилася крамниця одягу Брілля (Brill), в радянський час у партеровому приміщенні будинку розташовувалася крамниця хутра, в час Незалежності — UniCreditBank і крамниця шкіри та хутра, 2012 року в приміщеннях другого поверху облаштували кафе.

Архітектура

Будинок мурований з цегли та каменю на фундаментах попередньої кам’яниці, з тридільною тритрактовою планувально-просторовою структурою та склепленими пивницями, з дерев’яними перекриттями, внутрішніми (з подвір’я) балконами, зі сходами та партеровими офіцинами. Споруда чотириповерхова, із бляшаною покрівлею.

Будинок в стилі історизму, поєднує елементи неоренесансу та необароко; чотириповерховий, з боку вулиці 12-ти віконний з двома пристінками, яким відповідають мансардові приміщення даху. Композиція фасаду характеризується чітко вираженим горизонтальним членуванням. Перший і другий поверхи оздоблені дощатим рустом, третій і четвертий — пілястрами йонійського і коринтського ордерів. На рівні третього і четвертого поверхів влаштовано по два балкони з ліпною балюстрадою і кованим огородженням. Вікна на нижніх поверхах прямокутні, на верхніх поверхах — півкруглі. Будинок увінчує розвинений карниз на модульонах.

Джерело тексту