Замчище Б.Хмельницького в с.Суботів

Зображення користувача Vikont.
  • Теги:
    • Садиба (Маєток),
    • Архітектурні споруди

Оцінка: +14 / 3 учасники / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаЧеркаська областьСуботів
Опис

Землі, на яких виникло село, були даровані чигиринському підстарості Михайлу Хмельницькому (батьку Богдана Хмельницького) на зламі ХVІ—ХVІІ ст. 

В історичних джерелах знаходимо: «… Він посів тут Суботівську слободу… і почав був досить розживатись». Тут пройшли дитячі роки майбутнього гетьмана України. У невдалому для польського війська бою з турками і татарами під Цецерою у 1620 р. М. Хмельницький загинув, а його син, Богдан, потрапив у полон. 

Повернувшись через два роки, Богдан Хмельницький оселяється в Суботові і починає розвивати господарство, яке залишилося від батька. 

Про період 1622-1645 рр. відомості досить скупі. З початком Визвольної війни у 1648 році статус Суботова зазнає значних змін: він стає приміською резиденцією гетьмана України Богдана Хмельницького.

Тут, на стародавньому городищі, було споруджено невелику фортецю, а в ній житлові, господарські та інші будівлі гетьманського двору. Тут проживала родина гетьмана, а також челядь й козацька старшина. 

Центром був замок площею у 2 га, який розташовувався на мису з крутими схилами, мав оточуючий рів, два яруси валів із ескарпованими схилами, три дерев’яні та одну кам’яну вежі.

Археологічні дослідження свідчать про два етапи в будівництві замку, хронологічні рамки яких визначаються життям та діяльністю Михайла та Богдана Хмельницьких. Перший: кінець ХVІ ст. - 1620 рік, коли Суботів був власністю М. Хмельницького, який закладає фундаменти замкових укріплень. Другий: 1622-1657 роки, коли Б. Хмельницький продовжує спорудження укріплень, використовуючи свої знання в галузі фортифікації, яких він набув у Франції. 

Початок 1650-х років приносить якісні зміни в архітектуру замку: споруджуються будівлі із каменю та цегли. Це будинок гетьмана,оборонна вежа, Іллінська церква. Вони повинні були викликати у іноземних гостей і послів повагу до господаря гетьмана України, а відтак до всієї держави. Посередині замчища стояв величний кам’яний палац. 

У 1664 році Суботів було захоплено і зруйновано польськошляхетським військом С. Чарнецького.

Руїни замку зберігалися ще до 1830 року і були замальовані у 1826 році художником Сплетсером.

У 1830 році залишки замку були розібрані на будівництво Медведівського монастиря.

 

Тарас Шевченко. Богданові руїни у Суботові. 1845. Папір, акварель.

Пам’ятка археології – багатошарове поселення-замчище Б. Хмельницького (держ. реєстр. № 4282) – розташована на південний схід від сучасного центру села по вул. Музейній. Вона займає високий природно укріплений мисоподібний виступ корінного берега, утворений ярами і долинами річки Тясмин та її притоки Суби. Мис оточений з заходу, півночі та північного сходу крутими схилами, які височіють над заболоченою заплавою. З напільного, менш захищеного боку, замчище оточували два ряди штучних дерево-земляних укріплень – ровів та валів з частоколом. До наших днів залишки рову простежуються лише по сучасній вул. Музейній. У плані пам’ятка неправильної прямокутної форми, орієнтована довгою віссю по лінії ПдЗх-ПнСх, довжина 175 м, ширина – від 80 до 125 м. Загальна площа – близько 2 га. Археологічні матеріали свідчать про те, що територія сучасного замчища була заселена ще у давнину – тут існувало природно укріплене поселення за доби бронзи (ІІ тис. до н.е.), раннього залізного віку (VIII-III ст. до н.е.) та слов’яно-руського часу (кін. IX – поч. X ст.).

Зараз приблизно 1/2 території замчища (Зх та Пн частини) знаходиться на балансі Національного історико-культурного заповідника «Чигирин». На цій ділянці розташовані музеєфіковані залишки кам’яного фундаменту оборонної вежі, діюча криниця та етнографічний комплекс з двох хат ХІХ ст. Решта території пам’ятки зайнята кількома селянськими домоволодіннями, які були приватизовані всупереч пам’яткоохоронному законодавству.

Дослідження замчища Б. Хмельницького у с. Суботів були розпочаті ще у 50-х рр. минулого століття. Продовжилися дослідження на початку 70-х років, для цього при Інституті археології АН УРСР було створено спеціальну Суботівську середньовічну експедицію (керівники – Р.О. Юра та П.А. Горішній). Наступний етап дослідження пам’ятки припадає на 1990-1991 рр. У цей час на замчищі працював Суботівський загін Чигиринської археологічної експедиції ІА АН УРСР (керівник – П.А. Горішній), який у різні часи очолювали: М.П. Кучера, В.І. Клочко, Ю.В. Павленко.

Основною метою археологічних досліджень попередніх років на замчищі було виявлення і дослідження залишків палацу гетьмана Б. Хмельницького, згадки про який містяться у історичних джерелах. Незважаючи на те, що було розкопано близько 2500 м2, тобто приблизно 1/8 площі пам’ятки, жодного об’єкта, який можна було б ототожнити з залишками гетьманського будинку, так і не було виявлено. Проте в результаті цих розкопок виявлені інші об’єкти середини XVII ст., що пов’язані з часом функціонування замчища Б. Хмельницького: підвал мурованої з каменю та цегли споруди (оборонна вежа-донжон?), кам’яні підмурки дерев’яної в’їзної вежі, дві землянки, курінь-вартівня, господарчі споруди та близько 10 господарських ям. Знахідки репрезентовані переважно виробами з кераміки: різноманітний посуд, кахлі, фрагменти полив’яної черепиці та жолобчастої цегли.

Відновилися розкопки на суботівському замчищі Б. Хмельницького влітку 2008 року. Вони проводились експедицією Черкаської археологічної інспекції згідно з державною програмою «Золота підкова Черкащини», яка покликана зберігати історичну забудову міст та об’єктів історико-культурної спадщини Черкаської області.

На жаль, нові розкопки на суботівському замчищі Б. Хмельницького так і не виявили залишків гетьманського палацу. Проте досліджено ще ряд господарських об’єктів, які відносяться до часу його функціонування (40-60 рр. XVII ст.). Знахідки архітектурно-будівельних деталей, таких як цегла, черепиця, поліхромні кахлі побічно свідчать про існування на території замчища капітальної споруди на кшталт гетьманського палацу. І якщо ці знахідки не пов’язані з уже виявленим об’єктом, який дослідники ідентифікують як вежа-донжон, то шанси знайти будинок гетьмана зростають разом зі збільшенням дослідженої площі пам’ятки.

Сьогодні, відвідавши замчище Богдана Хмельницького, ви побачите кам’яні фундаменти оборонної вежі, над якими збудовано захисний павільйон з розміщенням у ньому експозиції знахідок, що були зроблені археологами під час попередніх розкопок.

Посилання на текст 1, посилання на текст 2.

Перелік козацьких організацій України, які сприяли відбудові Замчища:

Захисний павільон над розкопками:

 

Звіти
Зображення користувача Декабрь.
1 Фото
Декабрь
Зображення користувача valka1000.
1 Фото
valka1000
Зображення користувача dombrovskii_a.
1 Фото
dombrovskii_a
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку