Ставка Герінга Steinbruch

Зображення користувача A.G.
  • Атрибуты:
    • Особенности кеша
  • Теги:
    • Військові об'єкти,
    • Бункер

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаВінницька областьГулівці
Опис

Джерело фото

Всі знають про те, що на території Вінниччини розташовувалася ставка Гітлера “Вервольф”. А про ставку Герінга відомо менше.

Якщо про «Вервольф» написані сотні статей та кілька книг, то «Штайнбрук» громадськості практично не відомий. Мало того, мало хто знає навіть про його існування. Між тим, з цими місцями пов’язана героїчна сторінка в історії Вінниччини: тут поліг партизанський загін, який не знав про настільки секретному і об’єкті, що охороняється на своєму шляху. В Черепашинецькому лісі залишилися партизанські могили.

Сьогодні про ставку рейхсмаршала, головнокомандуючого військово-повітряними силами Німеччини Герінга «Штайнбрух», яка розташовувалась у лісі під назвою «Черепашинецька дача» на північ від залізничної станції Гулівці (Калинівський р-н), нагадують лише залізобетонні руїни.

Отож «Штайнбрух», у перекладі – «каменоломня». Будували її одночасно з гітлерівською ставкою «Вервольф» у глибокій таємниці від місцевого населення Цілком очевидно, основою для такої назви послужила близькість гранітного кар’єру.Будівництво ставки було розпочато практично одночасно зі ставкою Гітлера. Місце її розташування було обрано не випадково. Поруч, в місті Калинівка, розташовувався великий військовий аеродром.


Ставка «Штайнбрух» мала гарне шляхове сполучення із Калинівським аеродромом та ставкою Гітлера. До неї була підведена залізнична колія завдовжки 2800 м – з добре облаштованим пероном довжиною 400 м, подачею питної води та системою пожежогасіння. Тут приймали спецпоїзди Герінга та Ріббентроппа. При ставці був свій невеликий аеродром для літаків зв’язку. У зоні ставки було прокладено 1280 метрів повітряних ліній і 1330 метрів підземного кабелю. Розгалужена мережа телефонного зв’язку з’єднувала усі службові, житлові приміщення, пункти спостереження, всю охоронну систему. Зв’язок із ставкою Гітлера здійснювався 20-парним броньованим кабелем, підвішеним на стовпах., побудований в для радянської авіації. Безпосередньо в лісі та на узбіччі звели бараки і будинки загальною площею 3882 кв. м. Бараки були стандартними і в розібраному вигляді завозилися з Німеччини. У них розміщувались охорона ставки, чисельні служби штабу ВПС Німеччини («Люфтваффе»), їдальні, лазня, казино та ін. Тут готували німецьких асів до прийому на ставці «Вервольф», де сам фюрер вручав їм бойові нагороди. У глибині лісу був побудований бункер площею 42,5 кв. м для найближчих до Герінга осіб. На його спорудження пішло 800 кубометрів бетону.

Електропостачання головної квартири Герінга здійснювалося від вінницької міської електростанції. На випадок виходу її з ладу електроенергія могла подаватися з «Вервольфа». Аварійне забезпечення електроенергією здійснювалося резервними дизель-агрегатами. Вода подавалася із 120-метрової свердловини. До речі, для забезпечення водою було збудовано чотири бетонних резервуари та дві очисні споруди, в яких стічні води проходили біологічну очистку. Для безпеки ставки було використано 5 км дротяної сітки та 12 км колючого дроту. Німецькі фахівці точно підрахували, що на будівництво «Штайнбруха» було витрачено 104500 людино-днів. Але хто будував ставку і куди поділися «людино-дні» після завершення будівництва – німецькі історики не сказали нічого.

Джерело фото

Відомо, що охорону ставок Гітлера та Герінга несла група «Ост» таємної поліції, підпорядкована начальнику служби державної безпеки при ставці Гітлера Гансу Раттенхуберу, оберфюреру СС і полковнику поліції. Для посилення безпеки німці намітили утворити спеціальний район для осіб німецького походження, так званих «фольксдойч». Поселення у цьому районі мали розташовуватися по обидва боки автостради «Південь» і зайняти площу близько 800 кв. км – простягнутись від с.Радівка Калинівського району до Слободи П’ятничанської (тепер у складі Вінниці). Німці планували виселити з цього району 56 тисяч українців та поселити замість них 12-14 тисяч «фольксдойч». На щастя, наступ Червоної Армії випередив цей злочинний намір окупантів.

У наш час, стан ставки вельми плачевний. Після війни на території проводилися навчання радянської армії. В наслідок цього, територія зазнала деякої зміни. Це місце нецікаве владі, на відміну від ставки «Вервольф», де активно розвивається музейний комплекс. Сюди не їздять туристи, багато в чому через те, що сюди не зручно добиратися без свого транспорту. Час від часу, тут можна зустріти сліди діяльності «чорних археологів».

Джерело тексту

Як дістатися до точки: 
Автомобілем від траси Житомир-Вінниця
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку