Пам'ятник князю Святославу, м. Київ

Зображення користувача butilkavodi.
  • Теги:
    • Видатні особистості,
    • Пам'ятники,
    • Скульптура (Изваяние)

Оцінка: +5 / 1 учасник / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

  • УкраїнаКиївська областьКиїв
Опис

24 серпня 2003 р. на проспекті Червонозіруовому біля Міжрегіонального університету управління персоналом (МАУП) відкрито пам'ятник князю Святославу Ігоровичу. Загальна висота пам'ятника 9 м, висота фігури князя 3,5 м. В бронзовій композиції зображена битва хазарина з русичем.
Авторами пам'ятника є скульптори О.Ю. Сидорук і Б.Ю. Крилов.
Джерело. 

Святослав Ігорович - князь новгородський в 945-969 рр., Великий князь Київський з 945 по 972 р, прославився як полководец.
Формально Святослав став Великим князем в 3-річному віці після загибелі в 945 р. батька Великого князя Ігора, але його самостійне володарювання почалось тільки близько 964 р. При Святославі Давньоруською державою в значній мірі керувала його мати - княгиня Ольга: спочатку через малолітство Святослава, потім через його постійне перебування в бойових походах. При поверненні з походу на Болгарію Святослав був вбитий печенігами в 972 р. на дніпровських порогах.
Святослав - перший достеменно відомий київський князь зі слов'янським ім'ям, хоча його батьки мали імена зі скандинавською етімологією.
Перше згадування Святослава міститься в русько-візантійській угоді князя Ігора від 944 р. Згідно літопису, Святослав все дитинство знаходисвя при матері в Києві.
Княгиня Ольга хрещена в 955-957 рр. і намагалась навернути до християнства і сина. Але Святослав до кінця залишився язичником, пояснюючи, що християнин не буде мати авторитет у війська.
В 965 р. Святослав атакував Хазарію і Волзьку Булгарію. Розгромив армії обох держав і спустошив їх міста; Святослав розгромив ясів і касогів, узяв і зруйнував Семендер в Дагестані.
Святослав не тільки розгромив Хазарський каганат, але й намагався закріпити завойовані території за собою. На місці Саркелу з'явилось руське поселення Біла Вежа, Тмутаракань перейшла під владу Києва.
До 968-969 рр. відноситься напад на Київ печенігів. Святослав з кінною дружиною повернувся на захист столиці і відігнав печенігів в степ.
Під час перебування князя в Києві померла його мати - княгиня Ольга, фактично володарювавша Руссю у відсутність сина. Святослав по-новому налагодив керування державою: посадив сина Ярополка на київське князювання, Олега - на древлянське, Володимира - на новгородське. Після цього, восени 969 р. великий князь знову пішов на Болгарію з військом.
Зіткнувшись з нападом Святослава, болгари попрохали допомоги у Візантії. Імператор Нікіфор Фока дуже занепокоївся вторгненням русів і вирішив закріпити союз з Болгарським царством династичним шлюбом. Наречені з царської болгарської родини вже прибули в Константинополь, коли в результаті перевороту 11 грудня 969 р. Нікіфор Фока був вбитий, а на візантійському троні опинився Іоан Цимісхій.
В тому ж 969 р. зрікся  престолу на користь сина Бориса болгарський цар Петро I, і з-під влади Преслава виходять західні комитати. Поки Візантія зволікала надати прямю військову допомогу болгарам, своїм давнім ворогам, вони уклали союз із Святославом і далі воювали проти Візантії на боціі русів.
Іоан спробував вмовити Святослава залишити Болгарію, обіцяючи данину, однак без успіху. Святослав вирішив грунтовно закріпитись на Дунаї, розширивши таким чином володіння Русі. На кордони Болгарії Візантія поспіхом перекидувала військо з Малої Азії, розміщуючи їх у фортецях.
НАвесні 970 р. Святослав в союзі з болгарами, печенігами і угорцями напав на володіння Візантії у Фракії. Військо Святослава дісталося до Аркадіополя (в 120 км від Константинополя), де і сталася генеральна битва. Тут були оточені і перебиті всі печеніги, а потім були разгромлені основні сили Святослава. Давньоруський літопис подає події інакше: за свідченням літописця, Святослав одержав перемогу, впритул підійшов до Царграду, але відступив, лишегь узявши велику данину, в тому числі і на загіблих воїнів.
В квітні 971 р. імператор Іоан I Цимісхій сам вйшов проти Святослава на чолі сухопутної армії, відправивши на Дунай флот із 300 кораблів, щоб відрізати шлях відступу русам. 13 квітня 971 р. була захоплена болгарська столиця Преслав, де в полон потрапив болгарський цар Борис II. Частині руських воїнів на чолі з воєводою Сфенкелом вдалося прорватись на північ в Доростол, де знаходився Святослав с основними силами.
23 квітня 971 р. Цимісхій підійшов до Доростолу. В битві руси були відкинуті в фортецю і почалась тримісячна облога. З двох боків були втрати в незкінченних сутичках. 21 линя відбулось ще один генеральний бій, в якому Святослав, за даними візантійців, отримав поранення. Бій закінчився безрезультатно, однак після нього Святослав пішов на мирні перемовини.
Умови русів Іоан Цимісхій прийняв. Святослав з військом повинен був залишити Болгарію, візантійці забезпечували його воїнів (22000 чоловік) хлібом на два місяці. Святослав також вступав в військовий союз з Візантією, відновлювались торгові відносини.
Після укладання миру Святослав без перешкод дістався гтрла Дніпра і на ладіях повернув до порогів. Спроба Святослава в 971 р. піднятися Дніпром не вдалась, довелось йому зимувати в гирлі Дніпра, а навесні 972 р. повторити спробу. Однак печеніги продовжували стерегти русів і постійно нападали на них. В одній з таких сутисок Святослав загинув.
Джерело. 

Звіти
Зображення користувача Хорт.
1 Фото
Хорт
0
Ваш голос: Ні
Збір матеріалів

Повернутися до початку