Особняк Степана Сурукчи в м. Харків

Джерела: 1, 2.

Особняк С. Сурукчи на вул. Чубаря - будинок, в якому багато років зупинявся Ф.І. Шаляпін

Найзначнішою і… сумною візиткою вулиці Чубаря є пустуючий зараз одноповерховий особняк, будинок № 7. Припускається, що його проектував в 90-і рр. XIX ст. архітектор Віктор Величко, і, недивлячись на аварійний стан будівлі, вона все одно кричуче витончене зі своїми класичними формами, високими декоративними куполом і відкритою терасою у вигляді напівротонди.

Однак цінність цього будинку не тільки архітектурна.
До революції тут мешкав і працював новатор, врач-отоларинголог і колежський асесор Степан Сурукчи – особистість у всіх відношеннях знакова для Харкова.

     Степан Сурукчи   Джерело.

Професор приймав багато пацієнтів, і одним з них в 1905 р. став, прибувший до Харкова, Федір Шаляпін.
В 1905 р. Харків відвідав відоміший бас Російської Імперії Ф.І. Шаляпін. Приїхав співак з концертом. Чергу в каси харків'яни займали з вечора.

     Ф.І. Шаляпін   Джерело.

Но першочерговою  метою приїзду до Харкова оперного співака був не концерт, а проблеми зі здоров'ям. Справа в тому, що Федір Іванович страждав голосовими зв'язками і причину цього страждання не змогли визначити ні вітчизняні медичні світила, ні європейські. Співаку порадили зазирнути до Харкова, і потрапити на при'ом до лікаря С.Г. Сурукчи. Харківськи отоларинголог допоміг столичному співаку і з тих самих пір Степан Гаврилович і Федір Іванович стали добрими друзями і підтримували спілкування довгі роки.
Кожний свій візит в Харків Шаляпін відвідував свого друга-доктора. Ці візиты були незабутніми для харківської інтелігенції, яка влаштовувала в Будинку Сурукчи різноманітні творчі вечори і концерти, на яких громихав незубутній бас Шаляпіна і виконував свої романси Вертинський.

     Джерело фото.

Декілька слів про власне архітектурний пам'ятник. До 90-х рр. XIX ст. ділянка землі, на якій нині знаходиться будинок, порожнів, так як був частиною території, що виходила на вул. Пушкінську, де незабаром сформувався комплекс будівель гімназії Оболенської. Будівництво будинку почалось в другій половині 1890-х рр.
Точно визначити ім'я архітектора не можливо, але за стилем, завдяки композиційному аналізу цей будинок відносять до В.В. Величка. По іншій версії будинок збудований Ю.С. Цауне. Спочатку будинок належав спадковому почесному громадянину Н.І. Ващенку, власно у якого доктор Сурукчи і придбав цей особняк на вул. Садовій, 5 (нині вул. Чубаря, 7/9).
Шикарна веранда з масивними мармуровими сходами виходила у внутрішній дворик, в якому колись був чудовий сад з трьома мормуровими фонтанами, від яких залишились тільки окремі краплини спогадів старожилів міста.

На даху будинку сховався малопомітний янголятко з розбитою вазою, яка за задумом архітектора була розбита відначально. Як ні трагично, але цей янголятко з вазою символізує сьогоднішній стан особняку.

На цей момент будівля порожніє…

В 2004 р., завдяки турботі письменника Валерія Берліна (автора книги «Шаляпін і харків'яни»), на будинку за адресою вул. Чубаря, 7/9 з'явилась меморіальна дошка, данина пам'яті шаляпінським часам - особняку Сурукчи.

Харківська інтелігенція останні декілька років клопоче про те, щоб в цьому будинку відкрили музей Федіра Івановича Шаляпіна, але, як свідчить час, історична пам'ять міста не являє ценності для харківських чиновників, так як утримання цієї пам'яті не особливо прибуткова справа…