Будинок Андрієвських на вулиці Садовій (вул.Сєрова, 15) в м.Дніпропетровську

Роки побудови: 1910 - 1911. Архітектор Віленський С. В.

Імовірно, що перші згадки про цей будинок з'явилися в 1798 році. В одному документальному джерелі говорилося про те, що Міською Думою пропонувалося відкрити торгівлю дьогтем і сіном на в'їзді в місто по дорозі, що проходить повз будинки, що належить асесору Андрієвському. Цей будинок підходить під цей опис. З повною впевненістю можна стверджувати, що в 1898 році ділянка землі №377 у місті Катеринославі належала Філіпу Андрієвському. Незважаючи на швидкий розвиток міста, будинок зберігав свій первісний вигляд до самої смерті власника в 1910 році.

 Його спадкоємцями стали семеро дітей: Андрій, Олексій, Антоній, Сергій, Павло, Георгій і Ольга. Великій родині для гідного існування потрібний солідний капітал, тому на сімейній раді було прийнято рішення про будівництво нових корпусів великого прибуткового будинку. В період з 1910 по 1912, зайнявши більшу позику, сім'я побудувала новий будинок, який оцінювався в 286000 рублів. При цьому дохід з тридцяти дев'яти квартир становив приблизно 37280 рублів.

Будинок вважався самим комфортабельним в дореволюційному місті. Орендна плата включала в себе: користування відділом холодильника, який був розташований у дворі і великою коморою в підвалі. Два рази в місяць кожен орендар міг скористатися послугами пральні, а так само приміщенням для сушіння білизни, розташованим на горищі. Гарантувалося безперебійне опалення. Так, при 25 градусах морозу на вулиці температура повітря у квартирах повинна була бути не менше 20 градусів тепла. Кожна квартира забезпечувалася в місяць водою в кількості 1000 відер. В будинку був управитель, який контролював роботу великого штату швейцарів, опалювачів, прачок і двірників.

Мешканці будинку були йому під стать. Тут жив В. Спектор – власник найбільшого в країні кінопрокатного підприємства, Джеберарді і Кміт – власники великих будівельних фірм, високопоставлений співробітник залізниці Кніппер з дружиною Ольгою Кніппер-Чеховою, сестрою Антона Чехова.

Під час Світової війни в 1914 році А.Андрієвський виділив велику квартиру з семи кімнат для розміщення двадцяти ліжок госпіталю. Сам Георгій Андрієвський загинув на фронті в серпні 1916 року. Спадок, що залишився після його смерті, розділили члени сім'ї.

Після Жовтневої революції будинок став занепадати. Водопровід та опалення вийшли з ладу. Багаті мешканці намагалися покинути країну. Квартири зробили комунальними. В одній з чотирикімнатних квартир у 1921-1923 роках розміщувалася комуна губкому комсомолу. В ній жили відомі поети – Олександр Ясний, Михайло Свєтлов та Михайло Голодний. Пізніше будинок облюбувала номенклатурна еліта і він знову зміг придбати колишньої шик.

Під час Великої Вітчизняної війни в будинку проживали двадцять викладачів вузів, серед яких був академік Д.Яворницький з сім'єю. Вони жили в квартирі №39. Це здається неймовірним, але при визволенні міста нашими військами будинок практично не постраждав. І сьогодні він є прекрасним пам'ятником архітектури минулих століть і окрасою міста.

Посилання на джерело тексту.