Церква Покрови Пресвятої Богородиці

Церква Покрови Пресвятої Богородиці знаходиться у "затишному центрі" Кіровограда.

Ось, шо про неї пише Вікіпедія:

Храм побудований за проектом відомого російського архітектора Костянтина Андрійовича Тона. Займався будівництвом міський архітектор Андрєєв, який, ймовірно, спроектував план внутрішнього оформлення церкви.

П'ятибанний храм збудовано в неоруському архітектурному стилі. В інтер'єрі церкви збереглися фрагменти розпису художника Ф.С. Козачинського 2-ї половини XIX століття.

Перший храм на Ковалівці (тодішнє Єлисаветградське передмістя), згідно з церковними відомостями, було влаштовано в 1787 році — коштом прихожан і місцевих жителів Бульварної вулиці (нині вулиця Фрунзе) побудували дерев'яну православну церкву. 19 жовтня 1790 року священик Успенського Собору Дмитро Смолодович єдиний його престол освятив в честь Покрови Пресвятої Богородиці. Першим священиком храму був Федір Кедников (або Кедліков).

Той перший храм був не лише дерев'яним, а й не дуже великим, у зв'язку з чим уже 1824 року купець Петро Щедрін виділяє гроші на будівництво нового, кам'яного, в якому планувалося додати до вже існуючого престолу ще два — Вознесіння Христа Спасителя й апостола Петра.

Вже після смерті Щедріна будівництво церкви тривало за рахунок міської казни, й було завершене в 1849 році.

Для храму була відведена чимала ділянка землі, на якій старанням кліру й прихожан був розбитий сад. І хоча по інший бік від залізниці була виділена територія під цвинтар, частина землі при Покровському храмі також використовувалася для поховання померлих храмових священнослужителів і найбільш видатних прихожан. Дерев'яний же храм за ініціативою міщанина Петра Погорєлова та інших перенесли на кладовище за залізницею, посвятивши його іконі Богоматері.

У 1902 році архітектурний комплекс Свято-Покровського храму був доповнений двоповерховою будівлею в стилі класицизму. Тут стараннями настоятеля священика Сорокіна була відкрита однокласна церковна школа. Будівля збереглася до тепер.

Ковалівський Покровський храм був закритий 1932 року.

Від 1942 року служби в ньому поновилися, але на початку 1960-х років храм знову закрили.

Відтоді приміщення культової споруди використовували в найрізніший спосіб — тут ремонтували техніку, зберігали сіль і складували склотару.

У 1988 році храм повернений православним прихожанам в украй непридатному для відновлення служб стані. Не збереглася прилегла до храму історична територія, яка в 1960-ті роки була забудована 5-типоверховими «хрущівками», знищені господарські споруди тощо. Таким чином, церковна територія скоротилася з 5 733 м² до 240 м².

Старанням багатьох людей служби в храмі Покрову Пресвятої Богородиці поновилися вже в 1989 році.

У Свято-Покровській церкві було здійснено відновлювальні роботи. Поставлений новий іконостас — різьблений, дерев'яний, подібний на той, що був у використанні в середині XIX століття і не зберігся в радянський час (художник Ігор Сиротюк, столяри: Сергій Куроп'ятник, Юрій Корня), зведена кам'яна огорожа.

Поруч з храмом автор знайшов ще дві "пам"ятки". Одна з епохи розквіту радянського соціалізму - табличка на стіні:

Друга з початку ХХ сторіччя - старовинна кришка люка.