Поховання мирних жителів хутора Буда, розстріляних фашистами в 1943 р.

В березні 1943 року через холодноярські села пройшло рейдом партизанське з’єднання генерала М.І. Наумова. На хуторі Буда партизанське з’єднання зупинилося на три дні. Поповнивши запаси харчів та фуражу, партизани вирушили далі. До них приєдналося кілька місцевих жителів. 

Перебування на хуторі партизан не залишилось непоміченим для німецьких окупантів, але тоді вступати в бій вони не наважились. Все було спокійно… аж до 17 червня, коли увечері на околицях села мешканці хутора помітили німецьких розвідників. На них не звернули особливої уваги, адже на хуторі готувалися до Трійці. 

На світанку 18 червня на хутір заїхали загони карателів. Перед цим, проїжджаючи Осоту, «мобілізували» там 30 чоловік, які і викопали яму на околиці Буди. З кожного будинку виганяли людей до колгоспного двору, де медведівський комендант Бах перевіряв, чи всі зійшлися. Тоді була дана команда: здорові — направо, хворі та з довідками — наліво. Коли закінчилося сортування, під’їхали дві вантажівки, на одну повантажили чоловіків, на другу — жінок та дітей. Їх відвезли до Кам’янки, а далі — на роботи до Німеччини.

Залишилось 83 чоловіки. Взявши їх під варту, німці спрямували колону вниз до лісу. Тут все стало зрозуміло. І два хлопці, що йшли в кінці колони, спробували втекти. Але пощастило лише одному — Олексі Чижу, який поранений сховався в купі хмизу, забігши у ліс. Там він і пролежав, чув постріли і крики людей, чув плач маленького хлопчика, що народився вночі перед розстрілом, чув, як фашисти знищували його рідне село…

Пам'ятник на братській могилі було відкрито в 1966 році.

Посилання на текст.

В пам'ять про загиблих в 2009 році було закладено Сад Пам'яті: