Меморіальна дошка Ярославі Стецько в Тернополі

Ярослава Йосипівна Стецько (уроджена Ганна Йосипівна Музика)— українська політична діячка, журналістка, співорганізатор Червоного Хреста УПА, жіночої мережі і юнацтва ОУН, Антибільшовицького блоку народів . Дружина Ярослава Стецька. Голова проводу ОУН. Перший лідер партії Конгрес Український Націоналістів (КУН). Депутат Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань.
Народилась в травні 1920, на Тернопільщині. Член ОУН з 1938 р. 1939 року закінчила навчання в гуманітарному ліцеї і стала вчителювати, а в1941 року розпочала навчання будівельному факультеті Львівської політехніки. 1943 року ув'язнена німцями у м. Львові. 1945 року бере участь у звільненні на території Чехії пораненого Ярослава Стецька. 1946 року одружується з ним. У Мюнхені завершує технічні та мовні студії в Правничому інституті (знала вісім мов).
Член Центральної Управи , керівник сектора зовнішньої політики Проводу ОУН. Була членом ЦК Антибільшовицького блоку народів, головним редактором  різних видань, організатором конференцій й учасником міжнародних антикомуністичних конгресів.
Після отримання Україною незалежності у липні 1991 року повернулася на Батьківщину, пробувши довгі роки у вимушеній еміграції й не прийнявши іноземного громадянства. Очолювала Конгрес Українських Націоналістів, голова проводу ОУН. Депутат Верховної Ради України другого, третього і четвертого скликань. Найстаріший депутат, через це відкривала засідання Верховної Ради. В березні 2003 року померла у Мюнхенській лікарні.

Джерело тексту та фотографії Ярослави Стецько