Меморіальна дошка Ігорю Кіналю в Тернополі

Випускник Тернопільської загальноосвітньої школи №3 вступив на факультет іноземних мов. Але юнак покинув педагогічний вуз і вступив до Харківської академії внутрішніх військ.
Після чотирьох років навчання молодий лейтенант став служити у військовій частині в Львівській області, водночас закінчуючи магістратуру. І керівництво, і військовослужбовці полюбили талановитого офіцера, бо віддавався своїй роботі сповна. Продовжив військову службу в миротворчих місіях ООН - в 2007 році разом з іншими добровольцями вирушив у Косово. Освічений миротворець став заступником командира оперативного взводу та заодно був перекладачем під час переговорів. 17 березня 2008 коли надійшло повідомлення про заворушення в Митровиці, він пліч-о-пліч став зі своїми товаришами…
"Тривожний сигнал пролунав о другій ночі. Ми вирушили на місце захоплення. Першими спрацювали бійці ударно-штурмової групи – були затримані особи, котрі несанкціоновано захопили приміщення суду. Далі – завдання конвоювати затриманих. Ми стали робити так званий коридор для вивозу. І раптом – натовп озвірів, - згадує Ігорів товариш по службі Валерій Тихий. - У нас полетіло каміння, пляшки з палаючою сумішшю, факели. Пролунав вибух. Ігор впав…".
Коли ж нарешті тернополянина доправили до госпіталю, було зрозуміло – поранення смертельні. До першої річниці пам’яті загиблого миротворця в церкві святого мученика Йосафата в обласному центрі відслужили поминальну панахиду. Тоді ж на фасаді Тернопільській загальноосвітньої школи №3 було встановлено меморіальну дошку загиблому миротворцю. Скульптор – О. Маляр,архітектор – Д.Чепіль

Джерело тексту та фотографії Кіналя