м. Бердичів. Братська могила підпільників

При вході на кладовище в його східній частині поховані 12 членів міської підпільної молодіжної антигітлерівської організації, які були розстріляні гітлерівськими окупантами 22 січня 1943 року. Імена їх відомі. Організатором і керівником підпільної організації був Антон Рафаїлович Яворський(1911-1943) – воїн Червоної Армії, який потрапив в оточення й опинився на окупованій території. До війни він працював викладачем військової справи Бердичівського машинобудівного технікуму. В серпні 1941 року йому вдалося із числа колишніх випускників і учнів технікуму створити міську антифашистську підпільну організацію, якою він керував до січня 1942 року. У січні окупанти провели масові арешти, і частина підпільників потрапили до рук карателів. Антону Яворському вдалося уникнути арешту. У листопаді 1942 року він зі Славути приїхав у з'єднання Сабурова в районі Олевська. Наказом Сабурова Антона Яворського було призначено командиром Славутського партизанського загону, йому виділяють зброю і боєприпаси. Разом з ним у Славуту їде комісар загону Іван Волков, який повинен був підготувати умови для прибуття в район Славути загону Шитова. Але цей план не здійснився. Після того, як 24 грудня 1942 року Яворський повернувся із з'єднання Сабурова, по доносу зрадника-провокатора в ніч з 11 на 12 січня 1943 року на одній із явочних квартир Антон Яворський і його побратими були схоплені фашистами і відправлені в Шепетівське гестапо. Після жорстоких катувань 23 січня 1943 року А.Р. Яворський та інші підпільники були розстріляні та поховані в братській могилі на околиці Шепетівки.

З січня 1942 року підпільну організацію очолив Володимир Юліанович Завадський (1922-1943), член ВЛКСМ, перед війною навчався в школі №13, після закінчення її – в машинобудівному технікумі. Підпільники діяли на залізниці, виводили з ладу потяги і вагони, псували колійне господарство, друкували й розповсюджували листівки з повідомленнями Радінформбюро, збирали зброю, готували диверсії на нафтобазі й рафінадному заводі. У січні 1943 року 12 підпільників були схоплені гестапо і після тортур розстріляні на території тюрми. Після війни їх тіла, скручені колючим дротом і обсипані вапном, були знайдені на території бердичівської тюрми.

У 1970 році на могилі встановлено стелу із чорного граніту (вис. 0,7 м, ширина – 1,6 м) з меморіальним написом і прізвищами патріотів. Напис: "Вечная слава героям подполья. Артелемейчук А.С., Войцеховский В.А., Завадский В.Ю., Кондратюк И.Н., Левицкий И.А., Мокроус В.В., Пшеничный Г.А., Ткаченко П.П., Тарара Н.А., Шишкин И.М., Щелкин А.Л., Ясельский И.В. Они расстреляны фашистами в январе месяце 1943 года. От коллектива завода "Прогресс".

Одним з авторів пам’ятного знаку став Мирослав Ясельський – син одного з учасників підпілля. Іменем Володимира Завадського названа одна з вулиць міста Бердичева, на початку якої встановлено пам’ятний знак.

Щороку 5 січня (день визволення міста Бердичева від німецько-фашистських загарбників), 9 травня (День Перемоги), 22 червня (День скорботи і вшанування жертв війни), 22 вересня (День партизанської слави), 28 жовтня (день визволення України від фашистських загарбників) та інші дні відбувається покладання квітів до братської могили підпільників.

Джерело тексту