Палац дожів у Венеції

Палац дожів (італ. Palazzo Ducale) у Венеції — пам'ятка італійської готичної архітектури (XIV-XV століть).
Ця головна будівля Венеції була насамперед резиденцією дожів республіки. У палаці засідали Велика рада і сенат, працював Верховний суд і вершила свої справи таємна поліція. На першому поверсі розміщувалися також контори юристів, канцелярія, служби цензорів і морське відомство. Надбудований зверху балкон служив свого роду святковою трибуною, з якої дож являв себе народу.
Свою назву палац бере від резиденції дожа, верховного голови Венеціанської держави. Як і собор Святого Марка, Палац дожів будувався і прикрашався багато сторіч. Перша його будівля, побудована в 810 році, була фортецею зі стінами і баштами, з усіх боків оточена водою. У 976 році частина знаті і народ повстали проти дожа П. Кандіані IV і спалили його резиденцію. Замість неї венеціанці побудували нову фортецю, але і вона згоріла в 1106 році.
У XII столітті венеціанські майстри спорудили новий палац, причому вже не було необхідності споруджувати його як фортецю. На той час у Венеції вже не існувало звичайних для середньовічної Європи міцних замків і кріпосних стін: тут море служило захистом, а замість фортів у республіки був прекрасний флот. Тому фортечні стіни і башти в новому палаці зводити не стали, а рів, що зберігся, засипали.
Нинішній Палац Дожів побудували Філіппо Календаріо, П’єтро Базейо і майстер Енріко. У 1400-1404 роках був закінчений фасад, що виходить на лагуну, а у 1424 році і той, який виходив на Площу Святого Марка. Для завершення будівництва будівлі були запрошені Флорентійські і Ломбардійські майстри, але велика частина будівлі в стилі готики була виконана членами родини Бон, венеціанськими майстрами - фахівцями з обробки мармуру.
Неначе в насмішку над усіма законами архітектури верхня масивна частина Палацу дожів покоїться на легких ажурних арках. При першому погляді здається, що будівля перекинута фундаментом догори і дахом вниз, настільки нелогічна сама система її фасаду: дві стрічки слабких опор внизу і висока суцільна стіна вгорі. У 1577 році чергова пожежа знищила одне крило будівлі і Антоніо де Понті, творець моста Ріальто, відновив первинний вигляд будівлі.
Спочатку здається, що всі архітектурні елементи фасаду пов'язані між собою якось нелогічно, несподівано і неначе випадково. А в той же час все тут привабливо, свіжо і яскраво, повно життя і радості, все художньо насичено і, кінець кінцем, розумно. Відкрита аркадна галерея першого поверху — це не художній каприз, а чудове укриття від південного сонця. Це місце, де будь-якому перехожому приємно відпочити і помилуватися звідси видом одного з найпрекрасніших у світі архітектурно-природних пейзажів.
Галерея другого поверху — це повітряний балкон, що затінює з півдня і з заходу порівняно невеликі офіційні приміщення.
Обробка палацових фасадів велася в основному в середині і другій половині XV століття, коли колишнє захоплення готичною традицією змінилося у венеціанців прагненням до гармонійніших форм Ренесансу. Відмовившись від готичної філігранності, вони зробилися прихильниками м'якої округлості архітектурних форм, що блищать різноманітними сортами мармуру. Проте світлий фасад Палацу дожів, що виходить на Пьяцетту, має одну похмуру деталь. У другому ярусі 9-а і 10-а колони зроблені з мармуру густішого, червонуватого відтінку: між цими колонами оголошувалися смертні вироки.
У центрі східного фасаду знаходиться великий балкон, виконаний учнями Сансовіно в 1536 році. Над балконом — стрілчасте вікно і скульптурне зображення дожа Андреа Ґрітті перед символом Венеції. Над цим балконом встановлена статуя Правосуддя роботи скульптора Алессандро Вітторіа. Саме з цього балкона у 1866 році було проголошено возз'єднання Венеції з Італійським Королівством.
Зліва від фасаду, що виходить на Площу Святого Марка, відкриває доступ у двір Палацу дожів «Порта делла Карта» — «Паперова брама», створена Джованні та Бартоломео Бон; у формі стрілчастої арки, прикрашеної в її верхній частині декоративними елементами в готичному стилі; на порталі — дож Франческо Фоскарі перед крилатим левом, а вгорі — статуя Правосуддя.
Через «Порта делла Карта»  можна пройти до арочної галереї Фоскарі, а потім у двір Палацу дожів, оточений двох'ярусними мармуровими аркадами і прикрашений скульптурами. З двору Палацу дожів сходами Гігантів - до знаменитих залів Великої Ради, виборів, компаса, Ради Десяти, Скарлатті, карт, Колегії, Сенату. Із зал Управління Законів і Управління кримінальних справ можна потрапити до коридору, який веде навпростець через Міст Зітхань.

Джерело