Замок Сфорца у Мілані

Замок Сфорца — один з головних символів Мілана. Замок був побудований в XV столітті герцогом Мілана Франческо Сфорца на місці попередньої фортифікаційної споруди XIV ст. З плином століть Замок зазнав значних перетворень. В XVI ст. Кастелло Сфорцеско є однією з основних військових цитаделей Європи; в наш час Замок є туристичною атракцією Мілана, тут розташовані важливі музеї.
В 1360–1370 рр. Галеаццо II побудував за межами міської стіни замок. Будівля була розширена його наступниками і у результаті замок набув квадратної форми з мурами довжиною 200 м і чотирма кутовими вежами, дві з яких з видом на місто особливо вражають, товщина стін — 7 м. Будівля стає основним домом роду Вісконті.
У 1447 Замок був знищений Республікою Амброзіана . А в 1450 році Франческо І Сфорца, відновлює його, щоб зробити своєю резиденцію. В 1452 році для будівництва та оздоблення середньої вежі був найнятий Філарете, досі ця вежа носить його ім'я.
 В 1494 році до влади прийшов Людовіко Сфорца і залучив до оздоблювальних робіт в замку Леонардо да Вінчі та Браманте . У наступні роки замок був пошкоджений в результаті постійних нападів то з боку французьких військ, то самих міланців, то германських ватаг, а в 1521 році Вежа Філарете, що в цей час використовувалася як арсенал, вибухає внаслідок підірваної бомби. Франческо II Сфорца, повернувшись до влади і до замку, перебудував і розширив його.
У 1550 році розпочалися роботи по укріпленню фортифікацій. Було створено новий оборонний мур п'ятикутної форми. Зовнішні мури досягли загальної довжини 3 кмі займали площу в 26 га. Коли Ломбардія перейшла від Іспанії до Ґабсбурґів, стараннями великого полководця Еудженіо Савойського замок зберігає своє військове амплуа.
В 1796 році була представлена перша петиція, за якою було запропоновано знести замок як символ «старої тиранії». Декретом від 23 червня 1800 Наполеон наказав знести Замок. У 1801 р. на радість натовпу декрет почали частково виконувати — зносити бокові вежі та іспанські бастіони.
У 1801 році архітектор Антоліні презентував проект оновлення Замку в нео-класичному стилі з атріумом, оточеним дванадцятьма колонами і оточений Форумом Бонапарта (округла площа близько 570 м в діаметрі з нескінченним рядом монументальних громадських будівель — Пантеон, лазні, Національний музей, біржа, Оперний театр, митниця — з'єднаних арками). Проект був відхилений Наполеоном як надто дорогий і непропорційний місту із близько 150 тис. жителів. Після цього було прийнято до уваги другий проект, представлений Каноніка, за яким роботи по оновленню мали проводитися лише з боку вул. Данте.
Протягом двадцятого сторіччя замок був пошкоджений. Відновлення почалось після Другої світової війни. В дев'яності роки був побудований великий фонтан на внутрішній площі Замку на місці колишнього (демонтованого в 60-ті роки під час робіт по проведенню лінії метро). У 2005 році закінчилася остання реконструкція приміщень та дворів.
Чотирикутник Замку охоплює своїми мурами великий внутрішній двір, вхід в який знаходиться у Вежі Філарете. Попереду входу є середньовічний захисний рів. Ворота ведуть у Королівський дворик прямокутної форми з ґанком. На протилежній стороні є Rocchetta (з іт. — невеличка фортеця), найбільш непроникна частина Замку, де сім'я Сфорца знаходила притулок у разі нападу.
В даний час у приміщеннях Замку Сфорца знаходяться багато музеїв, декілька бібліотек, колекцій, виставки.
За зразком міланського замку Сфорца італійські будівничі звели мури і вежі Московського Кремля, чий перший будівничий Арістотель Фіораванті декілька років пропрацював у Мілані помічником Філарете. Його роботу продовжили вихідці з Мілану Марк Фрязін, Петро Антонін Фрязін, Алевіз Фрязін Старий.

Джерело