м. Київ. Будинок № 38 по вул. Саксаганського.

Історія садиби простежується з 1849, коли вона перейшла у власність колезького асесора Т. Драгомирецького. Тоді з боку вулиці тут стояв двоповерховий дерев'яний, у плані Г-подібний буди­нок, зведений у формах класицизму за зразковим проектом фасадів № 2. У 1871 його розширено одноповерховою дерев'яною прибудовою, в наступному році — добудовою вхідного тамбура зі сходами на правому фланзі вуличного фасаду. 1881 з лівого боку будинку прибудовано другий тамбур зі входом на перший поверх. Ймовірно, під керівництвом А.-Ф. Краусса фасади обкладено цеглою та при­крашено ліпленим декором, над входом споруджено декоративну вежку. У кін. 1990-х рр. обидві споруди капітально відремонтовано. Пам’ятка архітектури.

Двоповерховий на невисокому цоколі, дерев'яний, обкладений цеглою, тинь­кований (з імітацією цегляного муру­вання під розшивку швів), у плані на­ближений до прямокутника. Дах валь­мовий, критий дахівкою, що імітує черепицю.

Оздоблений у стилі історизм з рисами неоренесансу. Композиція головного фасаду асиметрична:            розташований праворуч тамбур завершено аттиковим поверхом і восьмигранною шатровою вежею. Вікна другого поверху оздобле­но простими лиштвами, центральні вікна фланковано модифікованими ло­патками з композитними капітелями. Простінки між вікнами декоровано вертикальними фільонками з пишним рослинним ліпленим орнаментом. Вежа і витончений орнамент надають будинку парадності.

Аналогічний декор за­стосовано в підвіконних фільонках. Надвіконні вузькі горизонтальні фільонки містять геометричний ланцюго­вий орнамент. Бічний фасад, відкритий у бік садиби № 36 на вул. Саксаган­ського, також має вікна, оздоблені лиштвами й сандриками.

Будинок — рідкісний зразок забудови Києва серед. 19 ст., який завдяки на­ступним перебудовам і ремонтам отри­мав репрезентативний вигляд і вдало вписався в навколишню забудову.

Джерело