м. Київ. Будинок № 84/86 по вул. Саксаганського.

Наріжна Т-подібна у плані секція з не­глибоким дворовим ризалітом має два чолові фасади: довгий на вул. Саксаганського і короткий (на п'ять вікон­них осей) на вул. Л. Толстого. Оздобле­на у стилі історизм з елементами необароко. Асиметрична за композицією. Зрізане наріжжя акцентоване чотириг­ранною банькою з маківкою та шпи­лем, яка ховається за тридільним ат­тиком з круглим прорізом і трикут­ним фронтоном. Аналогічним аттиком відмічено вісь входу з вул. Саксаганського, підкреслену напівколонами ко­ринфського ордера й великими арко­вими вікнами. Пам’ятка архітектури.

 Фасади відзначаються чіткою ярусною тектонікою та різним пластичним оформленням поверхів. Перший (цокольний), другий та четвер­тий поверхи рустовані. Третій та чет­вертий поверхи на флангах і в на­ріжній частині об'єднані пілястрами коринфського ордера, яким на п'ятому поверсі відповідають лопатки з верти­кальними арковими нішками, заповне­ними ліпленими гірляндами. Вікна переважно прямокутні, на третьому поверсі аркові. Вікна другого поверху прикрашено незвичними замковими каменями у вигляді погруддів лицарів у шоломах в обрамленні листя. Вікна третього окреслено архівольтами, що спираються на пілястри; між замкови­ми каменями-кронштейнами вміщено ліплені картуші, у підвіконнях — маскарони. Лиштви вікон на верхніх поверхах складаються з витончених пілястрів і сандриків. Рясно орнаменто­вані десюдепорти над вікнами п'ятого поверху сприймаються як продовжен­ня вінцевого фриза, розчленованого чітким ритмом модульйонів. Декора­тивне оздоблення доповнюють типові підвіконні фільонки з рослинним орна­ментом, поповерхові гурти, три ряди балконів, що мали опуклі «кошикові» ґрати з навкісної сітки прутків (зберег­лися на зрізаному наріжжі).

 Рядова секція, що прилучається до наріжної, у плані Г-подібна, з комуні­каційним вузлом на правому фланзі, якому з боку подвір'я відповідає пря­мокутний ризаліт та прилеглий до нього циліндричний об'єм. Головний фасад симетричний за композицією, яку дещо порушує бароковий портал входу, що займає бічне положення. Архітектурне вирішення у стилі істо­ризм в цілому тяжіє до форм неокласи­цизму. Цьому стилістичному напряму відповідає центральний декоративний портик з чотирьох великих колон коринфського ордера на рівні четверто­го-п'ятого поверхів, ярусність за­гальної побудови, в якій трьом нижнім поверхам відведено роль своєрідного подіуму. Будівлю увінчує гладенький фриз, прикрашений прямокутними фільонками, та невеликого виносу кар­низ спрощеного профілю. Симетрію загальної побудови підкреслюють бал­кони центрального портика (довгий прямокутний на четвертому поверсі та малий напівкруглий на п'ятому) й віконні прорізи, з яких найвищі флан­гові мають вигляд біфорія з колонкою коринфського ордера посередині. У де­коративному оздобленні застосовано рустування (цокольний поверх, флан­гові лопатки), архівольти над трьома прорізами, що виходять на довгий балкон, прямі сандрики (бічні вікна третього поверху), ліплені фільонки (на п'ятому поверсі — з масками). Особли­вою соковитістю форм вирізняється вхідний портал, що складається з двох муфтованих коринфських напівколон, фриза та лучкового сандрика.

Дворові фасади обох частин розчлено­вано виступами ризалітів, міжповерхо­вими спрощеними гуртами, лучковими завершеннями віконних і дверних прорізів.

Незважаючи на відмінності в декора­тивно-пластичному вирішенні обох ча­стин, житловий комплекс справляє цілісне монументальне враження й ра­зом з будинком №107/47 на вул. Саксаганського відіграє роль своєрідних пропілеїв під час руху від Залізничного вокзалу до центру міста.

Джерело