м. Краків. Кам'яниця Марграбська.

Одна з найбільш характерних будівель Кракова і одна з небагатьох представниць стилю саксонського бароко.  Первинна будівля повстала в половині XІІІ століття. Спочатку це була власність Вітка – війта сандомирського. Після бунту краківського війта Альберта, який мав місце в роках 1311- 1312, будівля була конфіскована князем Владиславом Локеткем і передана або продана міському писарю - Ханко Романчу (1339).

Після придушення бунту Локетек відмінив магдебурзьке право через усунення запису про спадковість війта, покарав багатьох службовців, а у тих, хто підтримав Альберта, конфіскував майно. Будівлю перейняли Саломонови і від 1391 року, згідно з монаршим привілеєм, вели тут монетний двір. З XVI століття кам’яниця належала міщанським родинам: Кіслінгам, Кауфманам, Бонерам. З кінця XVI століття будівля перейшла у власність молодшої гілки Мишковських, і від цього часу має назву Кам'яниця Марграбська (вперше назва була ужита в 1628 році). У восьмидесятих роках XVІІІ століття кам'яницю перебудовано з влаштуванням на нижньому поверсі заклад для шляхти званий «Під Провидінням». Тоді фасад отримав пізньобароковий стиль, що зберігся до цього дня.В ніч з 13 на 14 грудня 1792 року тут зупинявся Тадеуш Костюшко.

У період Варшавського Князівства цей заклад спочатку орендував, а пізніше купив (1814) Петро Липський. Два роки потім, в році 1816 назву було змінено на «Дрезденський готель» з метою налагодження стосунків з саксонською династією. Готельні і торгові функції будівля виконувала до кінця XІX сторіччя. У 1882 році на першому поверсі, зайнятому під магазин Антонія Зембінського і Хелени Стучнової, повстала перша в Кракові фахова освітлена крамнична вітрина.

Джерело