Археологічний музей у Переяславі-Хмельницькому

У 1957 році над розкопаними залишками Спаського храму XI ст., що слугував усипальницею видатним особам Переяслава-Руського, споруджено спеціальний павільйон. У вітчизняній музейній практиці це один з перших прикладів збереження та експонування архітектурно-археологічної пам’ятки на місці розкопок. Експонуються фундаменти, залишки стін з фресковим розписом та керамічної підлоги, поховання у цегляних саркофагах під шиферними плитами.

З 1960 року у павільйоні розміщено археологічний музей.

В основу експозиції покладені матеріали археологічних досліджень на Переяславщині та на території давнього Переяслава, які проводились починаючи з 1950-х років. Представлені матеріали найдавніших пам'яток регіону, зокрема, Добраничівської пізньопалеолітичної стоянки ХV-ХІІ тис. до н.е., стоянок мезоліту та неоліту.

До неолітичної епохи відноситься перший керамічний посуд в експозиції музею V-ІV тис. до н. е. Епоха енеоліту-бронзи ІІІ-ІІ тис. до н. е. репрезентована різноманітними знахідками кераміки та знарядь праці з каменю, кістки та металу, що походять з поселень та курганних поховань щонайменше шести археологічних культур, поширених на Переяславському Лівобережжі. Ефектні матеріали представляють в експозиції переломну в розвитку давніх суспільств добу раннього заліза, або скіфський час, датований VІІ-ІV ст. до н. е. — оригінальний керамічний ліпний посуд, античні амфори, металева зброя та військові обладунки з Трахтемирівського скіфського городища, поселень та курганів Лівобережжя Дніпра.

Значна частина експозиції присвячена слов’янам переддержавного періоду та великокнязівській добі.

Експонуються знахідки з поселень київської культури антів та полян; матеріали з розкопок давньоруського Переяслава – кераміка, знаряддя праці, прикраси, вироби переяславських майстрів, рідкісні речі культового призначення та з інтер’єрів храмів.

Хронологічно експозицію доведено до ХІІІ ст., коли 1239 р. місто було зруйноване монгольською ордою.

Джерела: 1 , 2 .

Особисті враження: дуже сподобалася колекція кам’яних знарядь,

особливо вразили дві величезні сокири довжиною більше 20см (на фото нижче знаходяться біля зернотерок) і просвердлені крем’яні сокири – таких не бачив навіть у Національному історичному музеї.

Екскурсія теж була цікава і змістовна. Дуже раджу відвідати цей музей всім хто захоплюється історією й археологією.